Курсовая работа: Дидактичний проект підготовки робітника за фахом "Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці"

Курсовая работа: Дидактичний проект підготовки робітника за фахом "Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці"

Міністерство освіти і науки України

Українська інженерно–педагогічна академія

Кафедра педагогіки і методики професійного навчання

Курсова робота

по методиці професійного навчання

на тему

Дидактичний проект підготовки робітника за фахом «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»

Харків 2008

Зміст

Вступ

1. Проектування програми професійної підготовки робочого за фахом: «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»

1.1 Аналіз професійної діяльності фахівця по фахом: «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»

1.1.1 Характеристика галузі господарської діяльності фахівця: «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»

1.1.2 Визначення видів діяльності робочого за фахом: «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»

1.1.3 Характеристика трудових процесів, які виконує робочий за фахом: «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»

1.2 Проектування кваліфікаційної характеристики

1.2.1 Професійне призначення і умови використання робочого за фахом: «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»

1.2.2 Побудова функціональної структури діяльності робочого за фахом: «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»

1.2.3 Визначення кваліфікаційних вимог і умов атестації робочого за фахом: «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»

1.3 Розробка змісту професійної підготовки фахівця

1.3.1 Постановка тактичних цілей навчання

1.3.2 Угрупування змісту теоретичного навчання відповідно до галузі господарської діяльності і видів діяльності «Слюсаря по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»

1.3.3 Вибір системи виробничого навчання

1.3.4 Побудова сводно–тематичного плану професійної підготовки робочого за фахом: «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»

2. Проектування технологій навчання по темі „Контрольно–вимірювальні прилади” курсу „Спецтехнологія”

2.1 Проектування дидактичних матеріалів

2.1.1 Постановка оперативних цілей навчання і вибір джерел інформації

2.1.2 Проектування плану викладання теми

2.1.3 Проектування контурного конспекту за темою

2.2.   Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових знань

2.2.1 Аналіз базових знань учнів

2.2.2 Аналіз технічних і дидактичних способів навчання

2.3 Проектування мотиваційних технологій навчання

2.4 Проектування технологій формування орієнтованої основи діяльності

2.5 Проектування технологій формування ВД

2.6 Проектування технологій формування КД.

2.7 Складання перспективно-поурочного плану викладення теми

2.8 Розробка бінарних дій викладача й учнів на уроці « Загальні положення про КВП»

Висновок

Список літератури

Додатки

Вступ

У даній курсовій роботі був розроблений дидактичний проект підготовки робітника за фахом «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці».

Підготовка висококваліфікованих фахівців за таким фахом дуже актуальна у наш час. Тому що, прилади вимірювань знаходять широке застосування в науці і техніці, дозволяючи вимірювати різноманітні величини, вивчати різні фізичні явища, визначати режими роботи машин, контролювати і управляти виробничими процесами. До цих приладів відносяться: амперметр, вольтметр, ватметр, лічильники і так далі, які використовують магнітну, теплову і механічну дію електричного струму.

Об’єкт: діяльність робітника за фахом «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»

Предмет: підготовка робітника за фахом «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»

Задачі: 1. Проектування програми професійної підготовки

2. Проектування дидактичних матеріалів

1.      Проектування програми професійної підготовки робочого за фахом: «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»

1.1 Аналіз професійної діяльності фахівця: «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»

1.1.1 Характеристика галузі господарської діяльності фахівця: «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»

Прилади вимірювань знаходять широке застосування в науці і техніці, дозволяючи вимірювати різноманітні величини, вивчати різні фізичні явища, визначати режими роботи машин, контролювати і управляти виробничими процесами. До цих приладів відносяться: амперметр, вольтметр, ватметр, лічильники і так далі, які використовують магнітну, теплову і механічну дію електричного струму. Контрольно-вимірювальні прилади прості по пристрою, стійкі до перевантажень і надійні в роботі. Вони отримали широке застосування як міліамперметри, амперметри і вольтметри в ланцюгах постійного і змінного струмів. Прилади магнітоелектричної системи застосовуються в гальванометрах, вольтметрах і амперметрах постійного струму. Свідчення цих приладів не залежать від впливу зовнішніх магнітних полів. Вони мало витрачають енергії при роботі, мають швидке заспокоєння, велику точність, високу чутливість, рівномірну шкалу вимірювань.

Як вимірювальний прилад в омметрі застосовують міліамперметр магнітоелектричної системи. Джерелом струму служить сухий гальванічний елемент. Якщо накоротко замкнути між собою затиски омметра, то сила струму буде найбільшою. При підключенні до затисків резистора Rh3, опір якого потрібно зміряти, струм в ланцюзі зменшуватиметься. При розімкненому зовнішньому ланцюзі струм буде рівний нулю. Найбільше застосування в практиці знаходить простій і Універсальний прилад - авометр (його в ужитку називають тестером). Він об'єднує три прилади: амперметр, вольтметр і омметр. Авометр дозволяє вимірювати струм 500 ма і напруга до 500 У в ланцюгах постійного і змінного струму, опір від 1 до 1 000 000 Ом.

1.1.2 Визначення видів діяльності робочого за фахом: «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»

Існує чотири види професійної діяльності: технологічна, організаційна, наукова і проектно-конструкторська. Через рівень своєї кваліфікації слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці може займатися тільки технологічною і організаційною діяльністю. Технологічна діяльність складається з таких видів робіт: ремонт, збірка, перевірка, регулювання контрольний - вимірювальних приладів, а також складання і монтаж схем з'єднань середньої складності і так далі. У організаційну входять: організація робочого місця, проведення інструктажу по дотриманню правил гігієни, правил використання контрольно-вимірювальними приладами, впровадження способів організації праці і робочого місця.

Таблиця 1.1. Відповідність виконуваних видів професійної діяльності освітньому і освітньо-кваліфікаційному рівням фахівця

Технологічна діяльність складається з дуже багатьох і різноманітних видів робіт: від перевірки, чищення, забарвлення КІП і до ремонту та випробування КІП.

У організаційну діяльність входять:

-  організація робочого місця;

-  організація роботи бригади;

-  проведення інструктажу по дотриманню правил гігієни, правил використання КІП і автоматикою, по техніці безпеки; впровадження передових методів праці, раціональних прийомів роботи, способів організації праці і робочого місця.

1.1.3 Характеристика трудових процесів, які виконує робочий за фахом: «Слюсар по контрольно - вимірювальним приладам і автоматиці»

Існує 3 групи трудових процесів. Прикладом 1 групи може бути обробка металу на верстатах, слюсарні і монтажні роботи. До 2 групи відносяться: обслуговування основних процесів хімічного виробництва. Обслуговування енергетичних установок. Трудовими процесами 3 групи є: будівельні роботи, обслуговування текстильних верстатів, транспорт.

Таблиця 1.2

Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці відноситься до 1 групи трудових процесів. Його основна учбово-виробнича характеристика міститься у великій повторюваності операцій при невеликій їх зміні на різних виробах. Можливість обчислення, зміни операцій у виробничих умовах. Наявність комплексів операцій.

Основні особливості процесу виробничого навчання слюсаря по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці полягають в повній можливості організації професійного навчання при виконанні типових виробничих робіт.

1.2 Проектування кваліфікаційної характеристики

1.2.1 Професійне призначення і умови використання робочого за фахом: «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»

Слюсар по контрольно-вимірювальнім приладам і автоматиці завдяки своїй кваліфікації може займатися наступними видами діяльності:

1.      технологічною в рамках вузла:

експлуатацією;

обслуговуванням;

поточним ремонтом;

контролем параметрів;

2.      організаційної в рамках бригади:

організація робочого місця і праці робочих;

проведення інструктажу, перевірка ТБ, ПБ, ВІД, ПТЕ, ПУЕ і допуск робочих до виконання робіт.

Виконуючи дані види діяльності, даний фахівець може працювати на таких підприємствах: електричні станції, на заводах у контрольному - вимірювальних цехах. Уточнення професійного призначення і умов використання фахівця приведені в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3. Професійне призначення і умови використання фахівця

1.2.2 Побудова функціональної структури діяльності робочого за фахом: «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»

У даному розділі розглядається функціональна структура діяльності фахівця за фахом: «Слюсар по контрольно-вимірювальнім приладам і автоматиці». Тут розкривається суть системного підходу до організації професійної діяльності фахівця.

Мета є системоутворюючим чинником діяльності і може бути виражена у формі її результату і продукту.

Суб'єкт діяльності - група (індивід), яка цілеспрямовано діє для задоволення своїх потреб.

Предмет діяльності - це те, що має суб'єкт на початку діяльності, те, що зрештою перетвориться в продукт.

Продукт діяльності - матеріальне уявлення того, що виходить при здійсненні діяльності.

Процес діяльності - це сукупність цілеспрямованих дій із застосування предмету діяльності відповідно до заданої мети.

Результат діяльності - психологічний приріст досвіду особи, який він придбає досягши мети.

Засіб - це або досвід суб'єкта, який може бути виражений через сукупність професійно-методичних завдань, або всі допоміжні об'єкти, за допомогою яких здійснюється діяльність.

Відповідність функціональної структури діяльності фахівця і кваліфікаційних вимог до нього приводиться нижче в таблиці 1.3.

Таблиця 1.4. Функціональна структура діяльності фахівця і вимоги, що пред'являються до нього.

1.2.3 Визначення кваліфікаційних вимог і умов атестації робочого за фахом: «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»

Термін навчання - 3,5 року

Рівень кваліфікації - 3 розряд

Конкретні розряди привласнюються таким, що вчиться по закінченню училища залежно від результатів кваліфікаційних іспитів і виробничих показників, досягнутих ними під час виробничої практики на підприємстві, з урахуванням успішності після того, що профілює предметам.

Іспити проводяться по спец. технології, матеріалознавству, електротехніці з основами промислової електроніки, суспільствознавству.

По предметам, які не виносяться на іспити, а також по спецтехнології в тих випадках, якщо учбовим планом іспити не передбачені, проводяться заліки.

Крім заліків і іспитів викладачі повинні систематично контролювати знання учнів шляхом усного опиту або проведення письмових контрольних робіт.

Учні освоюють наступні цикли учбових дисциплін: загальноосвітні, політехнічні, спеціальні.

До загальноосвітнього циклу відносяться наступні дисципліни: українська мова і література, історія, соціологія, етика і психологія сімейного життя, іноземна мова, математика, основи інформатики обчислювальної техніки, географія, біологія, фізика, основи має рацію, хімія, фізичне виховання, початкова військова підготовка, основи економі-чеських знань.

До політехнічного циклу відносяться дисципліни: електротехніка, технічне креслення, електроматеріалознавство автоматизація виробництва на основі ПК.

До спеціального циклу відносяться дисципліни: спеціальна технологія, виробниче навчання.

У кінці навчання учень проходить технологічну і переддипломну практики. Як правило, ці практики проходять одна за одною. Цілями цих практик є закріплення придбаних знань, умінь і навиків; отримання практичного досвіду виконання виробничих операцій за фахом: «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці». На переддипломній практиці учень збирає інформацію і розробляє спецпитання за дипломним проектом, після чого учень виходить на захист дипломного проекту, чим і закінчується його навчання.

В кінці навчання учень проходить технологічну і переддипломну практики. Як правило, ці практики проходять одна за одною. Цілями цих практик є закріплення придбаних знань, умінь і навиків; отримання практичного досвіду виконання виробничих операцій за фахом: «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»На переддипломній практиці учень збирає інформацію і розробляє спецпитання за дипломним проектом, після чого учень виходить на захист дипломного проекту, чим і закінчується його навчання.

Рівень і якість підготовки фахівця оцінює атестаційна комісія, в її склад входять:

-  викладач спецтехнології;

-  майстер ПО;

-  заступник директора по учбовій роботі;

-  заступник директора по виховній роботі;

-  представник від підприємства (гл. енергетик);

-  директор ПТУ.

1.3 Розробка змісту професійної підготовки фахівця

1.3.1 Постановка тактичних цілей навчання

На рівні етапної появи цілі глобальна мета диференціюється в основні цілі по етапах підготовки. У разі професійної освіти до етапів підготовки відносяться різні цикли дисциплін: гуманітарні, соціально-економічні, професійно-орієнтовані і так далі. У разі діяльності інженера-педагога сюди можна віднести цілі на етапах загально технічної і професійної підготовки, які є тактичними цілями і полягають в освоєнні загально технічних і професійних дисциплін.

Постановка тактичних цілей підготовки слюсаря по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці представлена в таблиці 1.5.

Таблица 1.5. Постановка тактических целей подготовки специалиста.

1.3.2 Угрупування змісту теоретичного навчання відповідно до галузі господарської діяльності і видів діяльності «Слюсаря по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»

На сьогоднішній день однією з найпоширеніших концепцій формування структури теоретичного навчання професійної підготовки є концепція Леднева В.С., згідно якої набір учбових курсів професійної підготовки формується на основі двох чинників: структури об'єкту вивчення діяльності і структури діяльності. Як структура діяльності приймається професійна діяльність фахівця, яка включає проектування, технологію, наукові дослідження, організацію і управління. Як об'єкт вивчення приймається галузь народного господарства і складові її підоб'єкти, які лежать в основі даної професії.

Програма професійної теоретичної підготовки робочого фахівця залежно від об'єкту вивчення представлена нижче у таблиці 1.6.

Таблиця 1.6. Формування набору тим професійної теоретичної підготовки фахівця.

1.3.3 Вибір системи виробничого навчання

Система виробничого навчання - об'єктивне єднання змісту форм, методів навчання і дидактичних засобів професійної підготовки, яка забезпечує таким, що вчиться можливість послідовно оволодіти трудовими прийомами, комплексом трудових операцій і видами робіт, характерних для даних професій.

Існують наступні види систем виробничого навчання:

наочна - побудована по видах продукції, які випускаються; учень виконує ті ж деталі, що і робочий-инструктор; програма навчання включає список виробів, які виготовляються;

операційна - передбачає послідовне засвоєння учнями окремих операцій, які ускладнюються;

операційно-наочна - вивчення операцій в процесі виготовлення деталей складності, що росте;

операційно-потокова - учень виконує конкретну операцію і передає деталь на наступне робоче місце по постійному маршруту;

«ЦИТ» - передбачає розподіл трудового процесу на складники - трудові прийоми, виконання в системі вправ; для кожного трудового процесу розроблена особлива методика;

операційно-комплексна - передбачено засвоєння учнями основних прийомів виконання операцій і поступове ускладнення комплексних робіт; послідовність операцій, а також підбір об'єктів і розміщення їх в певній послідовності;

прийомо-комплексно-видовая - виділяють найважливіші елементи професії - прийоми праці, види робот - і забезпечуються оволодіння прийомами роботи в кожному виді і наступне з'єднання прийомів в комплекси;

проблемно-аналітична - відбувається загальне ознайомлення з технологічним процесом в цілому, після чого слідує вивчення окремих проблемних ситуацій і вправ по їх рішенню, вивчення всього технологічного процесу і самостійне виконання завдань по його веденню, регулюванню і контролю.

Структурними елементами систем виробничого навчання є:

зміст;

форми навчання;

методи навчання;

засоби навчання.

Виходячи із запропонованих систем виробничого навчання, вибираємо для нашого робочого за фахом: ”Електромонтер по обслуговуванню електроустаткування” операційно-комплексну систему виробничого навчання. Виходячи з цього, ми маємо наступні достоїнства і недоліки:

Переваги:

досліджувані операції постійно закріплюються при виконанні наступного комплексу робіт

учні навчаються прийомам і способам виконання робіт в тих з'єднаннях, які можуть зустрічатися на виробництві.

Недоліки:

розрахована на навчання робочих ручним і машино-ручним професіям безпосередньо в учбових умовах

1.3.4 Побудова сводно–тематичного плану професійної підготовки робочого за фахом: «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»

Сводно-тематичний план - це документ, який включає тематику спеціальних дисциплін, регламентує послідовність вивчення тем і кількість годин, яка відводиться на їх вивчення, посеместрове ділення учбових курсів, відображати форми навчання.

Сводно-тематичний план професійної підготовки фахівця: «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці» представлений у таблиці 1.6.

Таблиця 1.6. Сводно-тематичний план професійної підготовки фахівця

2. Проектування технологій навчання по темі „Контрольно–вимірювальні прилади” курсу „Спецтехнологія”

2.1 Проектування дидактичних матеріалів

2.1.1 Постановка оперативних цілей навчання і вибір джерел інформації

На початковому етапі проектування дидактичних матеріалів виникає необхідність вивчити групу, розглянути типи мислення і темпераменту учнів, їх відношення до майбутньої професії, оскільки це впливає на засвоєння навчального матеріалу, який ми висловлюватимемо.

Проаналізувавши групу учнів, ми отримали:

Середній бал з опорних дисциплінах:

«3» - 10%

«4» - 70%

«5» - 20%

логічний тип мислення;

позитивний інтерес до майбутньої професії;

добросовісне відношення до занять;

переважаючий тип темпераменту групи - сангвінік.

Характеристика поведінки групи дала такий результат:

дисциплінованість;

наявність позитивного лідера групи;

доброзичливість один до одного;

згуртованість.

Рівень оперативного цілеутворення включає навчання окремим темам і розділам дисциплін, що конкретизуються до цілей окремих уроків.

При постановці оперативної мети надзвичайно важливо виділити ті елементи технічного і творчого мислення, яке слід формувати в процесі вивчення тієї або іншої навчальної дисципліни, вказати на ті обов'язкові уміння і ту обов'язкову інформацію, яку слід запам'ятати для успішного здійснення професійної діяльності.

Афектна область (емоційно-ціннісна) включає цілі формування емоційно-особових відносин до явищ навколишнього світу, починаючи від простого сприйняття, інтересу, готовності реагувати до засвоєння ціннісних орієнтирів і відносин, їх активного прояву. У цю сферу потрапляють такі цілі, як формування інтересів і схильностей, переживання тих або інших відчуттів, формування відношення, його усвідомлення і прояв в діяльності.

Когнітивна (пізнавальна) область включає цілі від запам'ятовування і відтворення вивченого матеріалу до вирішення проблем, в ході якого необхідно переосмислювати наявні знання, будувати їх нові поєднання із заздалегідь вивченими методами і процедурами, включаючи створення нового.

Когнітивні цілі можуть бути досягнуті в ході уроку або серії уроків, тоді як ефектні цілі, що мають більш особовий характер, не можуть бути досягнуті в такі короткі терміни.

Згідно теорії В.П. Беспалько, існує чотири рівні засвоєння навчального матеріалу:

Перший рівень: учень не тільки сприймає інформацію, але у нього формується загальне уявлення про об'єкт діяльності, з'являється пізнавальний інтерес. Для цього рівня характерне вирішення простих завдань, на знаходження деякого об'єкту в числі інших, дізнаватися на слух і по зображенню (позначенню) даних елементів і так далі.

Другий рівень: характеризує алгоритмічну діяльність по пам'яті або можливість відтворювати і використовувати наявну інформацію для вирішення завдань по заданому алгоритму.

Третій рівень: характеризує етап продуктивної діяльності. На цьому рівні орієнтовна основа діяльності влаштована таким чином, що сформовані дії ідеалізуються і учень здатний виконувати їх в думці. Він вирішує нестандартні завдання відносно до конкретної ситуації і об'єкту. Перехід до етапу розумової діяльності приводить до формування творчого мислення, одній з складовою якої є уміння вирішувати конструкторські завдання, що приводить до формування нових знань і учень робить ”відкриття для себе. Але він ще не робить нічого нового для суспільства”.

Четвертий рівень: характеризує продуктивну дію, яка виконується шляхом самостійного конструювання нової орієнтованої основи діяльності. На цьому етапі здобувається нова інформація, і цей рівень характеризує наукову діяльність.

Оперативні цілі приведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Постановка оперативних цілей по темі “КВП”

2.1.2 Проектування плану викладання теми

Для того, щоб педагог зміг освітити всі потрібні питання з теми “Контрольно – вимірювальні прилади”, йому необхідні такі дидактичні матеріали як план і контурний конспект.

Першим етапом є побудова плану. План - це тезове, граматично вірне віддзеркалення логіки викладання матеріалу.

Принцип створення плану:

1) визначення виду плану (складний або простій);

2)      визначення способу викладу теми (індукція, дедукція);

3)      розташування ознак логіко-семантичної структури відповідно до вибраної послідовності;

4)      можна доповнити історичними відомостями, достоїнствами і недоліками і тому подібне

Вище було сказано, що один з принципів створення плану - створення логічної структури. З кожного поняття або категорії витікають логічні складові його суть, яка у свою чергу теж розкриваються детальніше. Це скелетне визначення логічної структури. Упорядкуємо послідовність дій із створення логічної структури:

1) виявлення понять теми;

2)      встановлення типів зв'язку між ними;

3)      здійснити їх класифікацію і схематизацію.

Логічна структура для теми “Контрольно–вимірювальні прилади” представлена на рис.2.1.

Якщо виписати і упорядкувати набутих понятійних ознак, то отримаємо один з дидактичних матеріалів даної теми - простий план.

План викладу теми «Контрольно–вимірювальні прилади»

1.      Загальні відомості про контрольно-вимірювальні прилади

2.      Електродинамічні, електростатичні, термоелектричні прилади

3.      Електромагнітні, магнітоелектричні, комбіновані прилади

4.      Амперметр, ватметр, вольтметр

5.      Частотометр, осцилограф, омметр

2.2    Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових знань

2.2.1 Аналіз базових знань учнів

Аналіз базових знань включає декілька аспектів діяльності викладача і проводиться як перед початком вивчення нового навчального курсу (ввідний контроль), так і перед вивченням кожній з тем(поточний контроль і корекція сформованих умінь).

У основі аналізу базових знань лежить уміння викладача виділяти базовий учбовий матеріал шляхом аналізу міжтемних і міжнаочних зв'язків, а також умінь розробляти засоби контролю, що дозволяють за невеликий проміжок часу (не більш за одну годину перед вивченням розділу і до 10 хвилин перед вивченням невеликої теми) отримати повне уявлення про реальні уміння навчаних, необхідних для освоєння ними нового матеріалу.

Але діяльність педагога в даному напрямі цим не обмежується, бо при отриманні поганих результатів контролю необхідно визначити способи формування необхідних базових знань і умінь за невеликий проміжок часу, інакше вивчення нового матеріалу буде утруднено і не дасть позитивного результату.

Аналіз базових знань учнів представлений в таблиці 2.2.

2.2.2 Аналіз технічних і дидактичних способів навчання

Наочність в навчанні супроводить швидшому сприйняттю нової інформації, її розумінню і міцному запам'ятовуванню, забезпечує цілісність уявлень про навколишню дійсність. Тому важливо, з одного боку, точно визначити засоби наочності (література, плакати, устаткування, макети, моделі і так далі), а з іншою, - підпорядкувати їх використання необхідним умовам (поступовий показ деталей, хороша видимість, чітке виділення головного, відповідність наочності змісту матеріалу, детальне обдумування пояснень, і так далі).

Технічні засоби навчання - застосування дидактичних матеріалів за допомогою технічних засобів навчання.

Дидактичні матеріали - є будь-якою інформацією на яких-небудь носіях.

Технічні пристрої навчання - пристрої, за допомогою яких можна проводити навчання.

При вивченні даної теми використовуватимемо, навчальні посібники, плакати і схеми, наочні учбові моделі, що дозволить успішно засвоїти матеріал по темі: «Контрольно–вимірювальні прилади».

2.3 Проектування мотиваційних технологій навчання

Мотивація - це спонука, або так звані психічні явища, що стали до спонуки до виконання тієї або іншої дії, вчинку, які визначають активність особи і її спрямованість на досягнення запланованого результату.

Мотиваційні технології покликані сприяти швидкому включенню учнів в професійну учбово-пізнавальну і учбово-виробничу діяльність без того, що тривалого «уживається» в роботу, підтримувати діяльність на необхідному рівні активності.

Навчальна мотивація по характеру поведінки учасників ділиться на зовнішню і внутрішню. Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях, і інших видах стимуляції, які або направляють, або гальмують поведінку людини. Внутрішня мотивація залежить від внутрішніх процесів, що відбуваються в свідомості людини. У такому разі мотівована діяльність є самоціллю, а не способом досягнення іншої мети.

Способи формування внутрішньої мотивації:

- оцінка рівня підготовки учнів по даній темі і приведення у відповідність з цим рівня складності даного матеріалу;

- надання учням можливості вільного вибору завдань і виду діяльності, яка забезпечить індивідуалізацію навчальної діяльності і приведе до появи інтересу;

- передбачення оптимальної складності завдань для учнів, що забезпечить у них «переживання успіху»;

- порушення уваги при пред'явленні навчального матеріалу шляхом нестандартності і новизни, використання різних технічних пристосувань, спонука інтересу.

Відповідно до етапів навчального процесу мотивація може бути виражена в різних формах, які відповідають вступній частині заняття і потокової його частини. Характеристика внутрішніх мотиваційних технологій навчання представлена в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3. Дидактичні характеристики внутрішніх мотиваційних технологій навчання.

При викладі теми: “Контрольно–вимірювальні прилади” я застосую наступну мотивацію: Добридень! Тема сьогоднішнього заняття «Контрольний - вимірювальні прилади». Як Ви пам'ятаєте минулого тижня ми ходили на електростанцію. Скажіть мені, там використовувалися контрольно-вимірювальні прилади?... Які Ви з них знаєте?...Скажіть, де ще можна використовувати контрольно-вимірювальні прилади? Правильно, ми їх ще використовуємо в інституті на л/р! Якби ми їх не використали, з Вас би виходили не такі висококваліфіковані фахівці!

Давайте представимо таку ситуацію! Якби не було контрольно-вимірювальних приладів, як би ми жили? Хто мені скаже?...Навіть вдома, коли Ви робите ремонт, Ви не можете обійтися без них: Наприклад у Вас перегоріла проводка, як Ви зможете знайти місце пошкодження без контрольного - вимірювальних приладів?

На кожному підприємстві або на заводі існують контрольно-вимірювальні цеха, де перевіряють якість виготовленої продукції! Якби їх не було, було би багато браку!

Отже, давайте приступимо до вивчення нової теми: «Контрольно-вимірювальні прилади».

2.4 Проектування технологій формування орієнтованої основи діяльності

Проектування технологій формування орієнтованої основи діяльності (ООД) включає вибір типу навчання, його структурних елементів, а також методів і прийомів їхньої реалізації.

Відомо три типи навчання:

·  неповна ООД (перший тип),

·  повна ООД у конкретному вигляді (другий тип),

·  повна ООД у загальному виді (третій тип).

Елементами ООД є:

1.  Образ кінцевого продукту або представлення про кінцевий результат (у теоретичному навчанні - це відповіді до завдань і задач, опис результатів, схеми, графіки, а в практичному - деякі зразки, макети, моделі);

2.  Об'єкт перетворення або матеріал для діяльності (у теоретичному навчанні-це умови задач, завдань, питання, сформульована проблема, а в практичному-заготівлі, матеріали, площадки для монтажу, пристрою, який варто відремонтувати і т.д.);

3.  Засоби діяльності (інструменти, інструкції і креслення, карти, таблиці, алгоритми і формули розрахунку, обґрунтування, теорії, висновки);

4.  Технологія діяльності або представлення про способи її здійснення (склад прийомів, послідовність їхнього виконання, представлена у формі карт, таблиць, навчальних елементів, методики вибору, порядку рішення, вказівок і інструкцій).

Неповна ООД характеризується тим, що викладач, представляючи навчальний матеріал, показує вихідні дані, зразок кінцевого продукту, але не пояснює виконавчу частину дії. Навчання здійснюється методом «проб і помилок», досить повільно.

Повна ООД у конкретному виді характеризується наявністю всіх умов, необхідних для правильного здійснення діяльності, що подаються у виді готового алгоритму діяльності в приватній формі, стосовно деякої задачі.

Повна ООД у загальному виді буде тоді, коли викладачем не даються готові орієнтири, а пояснюються лише принципи їхнього формування. Цей тип навчання має повний склад, орієнтири представлені в загальному виді, характерному для цілого класу явищ. У кожному конкретному випадку ООД при III типі навчання складається суб'єктом (тим, кого навчають,) самостійно за допомогою загального методу, що йому дається. У цьому випадку діям властива чіткість, швидкість, безпомилковість, стійкість, ширина переносу.

Варто сказати, що вибір першого типу навчання, як правило, здійснюється в тому випадку, коли мається резерв навчального часу, матеріал або може бути засвоєний самостійно, або не має професійної значимості (тобто не передбачене відпрацьовування конкретних навичок).

Другий тип навчання досить розповсюджений у системі ПТО. У результаті його використання учні подібно «зайцеві на барабані» здатні виконувати приватні дії. Вибір цього типу навчання доцільний у тому випадку, коли в рамках деякої теми вивчається незалежна від тих або інших ситуацій діяльність, або конкретні марки устаткування.

Третій тип навчання використовується переважно у вищих навчальних закладах, коли видаються загальні алгоритми, характеристики, які учні самостійно переломлюються під змінюючи одна одну ситуації.

Виходячи з аналізу групи треба вибрати другий тип навчання.

Вибір способів формування ООД наведений у таблиці 2.4.

2.5 Проектування технологій формування ВД

Головна закономірність процесу засвоєння дійсності в тім, що пізнавальна діяльність і введенні в неї знання здобувають розумову форму, стають узагальненими не відразу, а по черзі, пройшовши через ряд етапів. Якщо викладач будує процес навчання з урахуванням їх послідовності, він істотно підвищує можливість досягнення мети всіма учнями якості дії, що слід сформувати, заздалегідь проектуються і закладаються в оперативну мету навчання: не тільки відомо які дії формувати, але і з якими загальнозначущими якостями. Ці якості докладно описані в характеристиці мети її еталонах, що включають зовнішні умови, результат і критерії оцінки дій, які слід сформувати.

При цьому, поряд з конкретними якостями описуваних дій у меті навчання, існують загальновизнані якості, що повинні бути задані будь-яким діям, якщо ми хочемо навчити людину реальній діяльності. До яких загальновизнаним якостям відносяться: розумність, усвідомленість, узагальненість, критичність, освоєння і надійність дії. Забезпечення перерахованих якостей сформованої дії перешкоджає виникненню спокуси бездумного копіювання заданого або показаного зразка, огороджує від небезпеки сповзання до механічного натаскування на будь-яких шаблонах, формує гнучкого, здатного пристосовуватися до будь-яких умов, фахівця.

У теоретичному навчанні, як і в практичному, формування діяльності здійснюється поетапно. При цьому кожний з даних етапів має свою мету, для реалізації якої існують визначені способи навчання. В таблиці приведена загальна характеристика способів навчання, що представлені через методи навчання й опис діяльності викладача стосовно до кожного з етапів формування діяльності.

Одним з головних способів виконання дій у рамках теоретичного навчання є рішення задач. На кожнім з етапів засвоєння задачі виконують різноманітні функції. Наприклад, на етапі виконання матеріалізованих дій, задачі служать для цілей створення початкової мотивації діяльності; на етапі ознайомлення з ООД вони сприяють активному розкриттю цієї діяльності, на етапі виконання діяльності вони формують необхідні характеристики дії (міцність, гнучкість, точність, узагальненість і т. ін.)

До всіх задач і завдань пред'являється ряд вимог. Перше з них - це розрахунок тільки на нову діяльність, оскільки всі інші дії були засвоєні раніше. Друге - це відповідність задач етапові засвоєння, тобто в умові задач повинні знайти відображення мета і її характеристики.

Рішення задач має важливе значення при вивченні технічних дисциплін:

•  задачі дозволяють конкретизувати знання учнів, допомагають побачити застосування загальних законів і закономірностей на практиці;

•  рішення задач сприяє більш глибокому і міцному освоєнню законів, закономірностей, розвиває логічне мислення, виробляє навички самостійної роботи, підвищує інтерес до предмета;

•  при рішенні задач здобувається ряд додаткових навичок (запис умови, ходу рішення, аналіз фізичного змісту, використання довідкової літератури, застосування систем одиниць СВ і т. ін.);

•  задачі є самою доцільною формою побудови навчального матеріалу.

Вибір технологій формування ВД вказані у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5.- Вибір технологій формування ВД.

2.6 Проектування технологій формування КД

Проектування системи контролю є одним з важливих видів діяльності викладача. Контроль дає можливість визначити, наскільки чітко досягнута мета навчання, які недоліки процесу навчання і що варто зробити, щоб застосувати нові технології навчання.

Діяльність по контролю можна розділити на наступні види:

-  контрольно-проектувальну діяльність, тобто діяльність по створенню (розробці) технології контролю по навчальній дисципліні, її розділу і темі, при цьому контроль повинен забезпечувати діагностику ступеня досягнення їхніх цілей;

-  контрольно-виконавчу діяльність, тобто діяльність по організації і здійсненню контролю;

-  контрольно-аналітичну діяльність, тобто діяльність по аналізу й оцінці результатів навчального процесу і його корекції.

Діяльність викладача по розробці системи контролю включає ряд етапів.

Перший етап - аналіз мети навчання. Па даному етапі надзвичайно важливо проаналізувати мету кожного з рівнів засвоєння, для того, щоб здійснювати у відповідній послідовності і контроль формування умінь.

Другий етап - вибір видів контролю. На даному етапі надзвичайно важливо охопити всі етапи навчання, не упустивши який-небудь. У цьому випадку необхідно таким чином побудувати систему контролю і продумати способи контролю, щоб викладач чітко одержав відповідь на питання: чи виконує учень ту дію, що намічено? Чи правильно її виконує? Чи відповідає форма дії даному етапові його засвоєння? Чи формує дія з належною мірою узагальнення, засвоєння?

Третій етап - вибір способів контролю. Для даного етапу варто чітко виконувати вимоги до організації контролю:

•  на перших етапах процесу навчання контроль повинний бути поопераційним;

•  на початку матеріальної (матеріалізованої) дії і зовнішньомовного етапу, зовнішній контроль повинний бути систематичним: за кожним виконуваним завданням;

•  наприкінці цих етапів, а також на наступних етапах зовнішній контроль повинний бути епізодичним: за вимогою учня або при наявності в нього систематичних помилок.

Четвертий етап - вибір засобів контролю.

Основна увага приділяється виборові засобів контролю (контрольним питанням), тому що рішенню задач і завдань присвячений етап ФВД.

Вибір технологій формування КД виконан у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6- Вибір технологій формування КД.

2.7 Складання перспективно-поурочного плану викладення теми

Перспективно-поурочний план - це документ, що містить перелік уроків по конкретній темі, а також організаційні і дидактичні характеристики кожного з них, представлені часом, що відводиться на вивчення тих або інших питань теми, типом уроку, цілями навчання, змістом базового матеріалу, методами навчання.

При перевірці даного пункту особлива увага приділяється тому, наскільки зміст плану відповідає виконаним раніше розробкам і забезпечується кореляція між його елементами. Так, тип уроку повинен бути обраний з урахуванням складності матеріалу і його обсягу (чим складніше матеріал і чим більше обсяг, тим менша кількість задач буде плануватися на урок), з урахуванням характеристик навчальної групи і матеріалу, що відводиться на вивчення, часу.

Складання перспективно-поурочного плану виконано у таблиці 2.7

Таблиця 2.7 - Перспективно-поурочний план

2.8 Розробка бінарних дій викладача й учнів на уроці « Загальні положення про КВП»

Відповідність елементів структури уроку, дій викладача і учнів наведені у таблиці 2.8.

Таблиця 2.9 - Бінарні дії викладача і учнів на уроці

Висновок

У даній курсовій роботі була розроблена програма професійної підготовки робочого за фахом: «Слюсар по контрольно - вимірювальним приладам і автоматиці». В якій були розглянуті галузі господарської діяльності фахівця, визначення видів діяльності робочого, розроблена характеристика трудових процесів. Також була побудована функціональна структура діяльності робочого. Були поставлені тактичні цілі навчання та вибрана система виробничого навчання.

Були спроектовані дидактичні матеріали, план, поставлені оперативні цілі, проведений аналіз базових знань, проаналізовані технічні і дидактичні способи навчання, спроектована мотивація те технологія формування ООД, ВД, КД.

Був складений перспективно-поурочний план викладення теми та розроблені бінарні дії викладача.

Даний курсовий проект може використовуватись у ПТНЗ та ліцеях.

Список літератури

1.  Методика професійного навчання: «Методичні вказівки з виконанням курсових робіт і дипломних робіт/Коваленко О.Е., Бєлікова В.В. , Брюханова Н.О. – Харків: УІПА, 2003 – 102с.

2.  Общая електротехніка М.П. Иванова, Киев 1966

Додаток А

Урок 1. Загальні відомості про контрольно-вимірювальні прилади

Тип урока – урок формування нових знань.

На єтапі формування ВД: метод навчання – рішення задач

Умови задачі: Для початків фраз, розташованих у лівому стовпчику, необхідно знайти їхнє завершення в правому стовпчику:

Додаток Б

Урок 2. Електродинамічні, електростатичні, термоелектричні прилади.

Тип урока – Комбінований.

На єтапі формування ВД: метод навчання – рішення задач

Умови задачі: Для початків фраз, розташованих у лівому стовпчику, необхідно знайти їхнє завершення в правому стовпчику:

На етапі формування КД: метод навчання – усне опитування

1.Дайте визначення електродинамічним, електростатичним, термоелектричним приладам?

2. Перелічіть їх класи точності?

3.Де ці прилади використовуються?