реферат
Главная

Рефераты по зарубежной литературе

Рефераты по логике

Рефераты по маркетингу

Рефераты по международному публичному праву

Рефераты по международному частному праву

Рефераты по международным отношениям

Рефераты по культуре и искусству

Рефераты по менеджменту

Рефераты по металлургии

Рефераты по муниципальному праву

Рефераты по налогообложению

Рефераты по оккультизму и уфологии

Рефераты по педагогике

Рефераты по политологии

Рефераты по праву

Биографии

Рефераты по предпринимательству

Рефераты по психологии

Рефераты по радиоэлектронике

Рефераты по риторике

Рефераты по социологии

Рефераты по статистике

Рефераты по страхованию

Рефераты по строительству

Рефераты по схемотехнике

Рефераты по таможенной системе

Сочинения по литературе и русскому языку

Рефераты по теории государства и права

Рефераты по теории организации

Рефераты по теплотехнике

Рефераты по технологии

Рефераты по товароведению

Рефераты по транспорту

Рефераты по трудовому праву

Рефераты по туризму

Рефераты по уголовному праву и процессу

Рефераты по управлению

Курсовая работа: Економічне обґрунтування проекту машинобудівного підприємства

Курсовая работа: Економічне обґрунтування проекту машинобудівного підприємства

Міністерство освіти і науки України

Одеський національний політехнічний університет

Кафедра інформаційних систем в менеджменті

Курсовий проект

По курсу: Економіка підприємства

Тема: Економічне обґрунтування проекту машинобудівного підприємства

Одеса-2010р.


Вступ

Машинобудування має велике значення для зміцнення економіки України і становлення її як незалежної високорозвиненої держави. “Економічне диво” ФРН, Японії, Південної Кореї та інших держав починалося з розвитку найсучасніших його галузей. Машинобудування є однією з провідних ланок важкої промисловості. Створюючи найбільш активну частину основних виробничих фондів (знаряддя праці), машинобудівна промисловість істотно впливає на темпи і напрями науково-технічного прогресу в різних галузях народного господарства, зростання продуктивності праці, інші економічні показники, які визначають ефективність розвитку суспільного виробництва.  В Україні цей комплекс – один з най-розвиненіших. З 1940 по 1990 рік обсяг його продукції виріс у 95 разів. З кінця 70-х років машинобудування стає провідною галуззю промисловості. На нього припадає понад 40% усього промислово-виробничого потенціалу індустріального виробництва. Частка продукції комплексу в загальному обсязі продукції промисловості становить 29%.

Машинобудування і металообробка є великою комплексною галуззю обробної промисловості України. В ній зайнята понад третина промислового персоналу. В 1997 р. на цю галузь припадало 15,8% вартості усієї промислової продукції країни.

Завдання курсового проекту - проектування машинобудівного підприємства, освоєння й закріплення методик розрахунків, що діють тепер тарифів і цін, а також всебічне обґрунтування економічних показників, що характеризують ефективність роботи підприємства.

машинобудування економіка проектування підприємство


Вихідні дані

1.  Галузь - споживач продукції підприємства – металообробка.

2.  Вид продукції – спеціальні металеві конструкції, огорожі, решітки, калитки, ворота, перекриття.

3.  Вага виробу, кг – 92 .

4.  Проектна потужність підприємства, шт –78000

5.  Райони споживання:

·  Чернівці;

·  Камянець-Подольський;

·  Хмельницький;

·  Віниця;

·  Ковель.

6.  Постачальники:

·  Дніпропетровськ

·  Кіровоград

·  Маріуполь

·  Лебедин

·  Знаменка

7.  Питома вага районів споживання в загальному споживання, %

·  Чернівці – 21

·  Камянець-Подольський – 14

·  Хмельницький – 32

·  Віниця – 23

·  Ковель – 10

8.  Потреба в кожному виді матеріалів, необхідних для виробництва, %

·  чавунне лиття – 27;

·  сталеве лиття – 40;

·  кольорове лиття – 15 ;

·  поковки – 13;

·  інші матеріали – 5.

9.  Коефіцієнт використання матеріалів – 0.87

10.Середньо ринкові ціни на сировину та матеріали, грн./т:

·  Чавунне лиття – 720

·  Сталеве лиття – 870

·  Кольорове лиття – 5760

·  Поковки – 600

·  Інші матеріали – 528

11.Обсяги поставок по виду матеріалу, тис.т:

Матеріали Постачальники
Дніпропетровськ Кіровоград Маріуполь Лебедин Знаменка
Чавунне лиття 70 100 140 90 100
Сталеве лиття 100 117 85 65 140
Кольорове лиття 60 65 70 88 120
Поковки 100 88 120 160 95
Інші матеріали 60 87 140 75 85

11.Поворотними відходами являються - 73%. Реалізація відходів здійснюється за ціною - 42% від вихідної ціни матеріалів.

12.Відхилення цін від середньо ринкових цін, %:

Матеріали Постачальники
Дніпропетровськ Кіровоград Маріуполь Лебедин Знаменка
Чавунне лиття 100 140 90 100 90
Сталеве лиття 117 85 65 140 65
Кольорове лиття 65 70 88 120 88
Поковки 88 120 160 95 60
Інші матеріали 87 140 75 82 70

13.Перевозки здійснюються залізничним транспортом. Вантажопідйомність вагону – 68 т.Заповнюваність вагону – 82% його вантажопідйомності.


1.Характеристика продукції, яку буде випускати підприємство

Металеві решітки та огорожі виконують і декоративні функції, тому вони повинні відповідати також естетичним і ергономічним вимогам. Ковані решітки заміського особняка, що гармоніюють з малюнком воріт, огорожі, балконних огороджень і елементів ландшафту створять неповторний стиль будь-садибі. Дизайн віконної решітки бажано повинен бути згармонізувати з архітектурою самого будинку і з окремими його стилістичними ознаками. Віконні отвори прикрашені ажурними кованими металевими гратами з художньої куванням виглядають дуже естетично, такі грати не тільки защетят ваше майно, а й прикрасять ваш будинок.   Для віконних решіток що виготовляються на професійному ковальському обладнанні майстрами з художньої куванні відмінною рисою є елегантний зовнішній вигляд грат, легкість і ажурність форм решітки, уявна простота конструкції.   Вони можуть бути глухими, розпашними, а також декоративними, витонченими або простими - без зайвих елементів. Дверні та віконні решітки можуть бути будь-яких габаритів, як по ширині, так і по висоті.   Декоративні решітки можуть бути використані для огорожі території, захисту вікон і дверей, прикриття опалювальних батарей, камінів в будинку. Технологія виготовлення невеликий декоративних грат, що складається з рамки, в яку вправлені два волюти (кручені матеріалів) не складна. Відрубують заготівля необхідної довжини смугового або пруткового металу, гнуться за шаблоном заданої форми. Квадратна рамка робиться, шляхом згинання смуги металу під кутом 90 ° і кінці з'єднуються заклепками або ковальської зварюванням.   Такий вид металевих решіток як розсувні грати призначений для захисту дверних і віконних прорізів. Що забезпечують надійний захист від злому, такі грати практично непомітні в складеному стані. Грати розсувні дозволяють перекривати дверні та віконні прорізи, при цьому вони швидко і зручно відкриваються, складаючись в сторони, не вимагають місця перед собою для розорювання, як відкриваються двері і грати.   За жорсткості і надійності вони перевершують відкриваються решітки. У конструкції таких виробів можуть бути передбачені врізний замок, відкидні пороги, відкривання в обидві сторони. Виріб являє собою металеву решітку, що складається з подвійних вертикальних рядів "П"-подібного профілю, з'єднаних рухомими пантографами в єдине розсувне полотно. З одного боку грати нерухомо закріплена на рамі. З іншого боку розташована планка з вбудованим замком. Полотно підвішене в рамі на роликах у верхній частині стійок (верхня направляюча). Нижня направляюча (поріг) може бути підйомної, стаціонарного або бути відсутнім у виробі зовсім. Грати виготовляються з металевого прутка, квадрата або смуги, рама металевих решіток та огорож виготовляється з металевого профілю різних перетинів, куточка, так само виготовляються грати без каркаса. Вони виготовляються за 2 технологіям - зварні решітки та ковані. Останні, якщо вони виготовлені за старовинною технологією вручну, мають ціну значно перевищує (у 3-10 разів) звичайні зварені грати, а естетичні якості в стільки ж разів краще.   Гарна решітка повинна мати гарний зовнішній вигляд, завдяки різноманітним кованим узорам, повинна легко і просто встановлюватися, відрізнятися зручністю в експлуатації (простота конструкції), мати стійкість до атмосферних впливів завдяки наявності антикорозійний покриття, Ударотривкий навантаження на грати до 2 тонн на квадратний метр, виготовлена з високоякісної сталі. Особливі вимоги пред'являються до металевих грат, що встановлюються в спеціальних приміщеннях (аптеки, збройові кімнати, складські приміщення тощо). У таких випадках грати виготовляються згідно з вимогами охоронних організацій.   Металеві грати за методом установки можуть бути двох типів - накладні, такі накладаються на віконний або дверний отвір і оправ, які вставляються в готовий отвір. Установка металевих решіток та огорож може містити в собі деякі особливості, наприклад, кріплення на металевих штирях, кріплення на металевих штирях з подальшою їх обваркой електричної зварюванням, кріплення на саморізах, шпильках і т.д.   За методом відкривання решітки можуть бути глухими, тобто. не відкриваються; розстібні одностулкові - відкривання в один бік; розсувні двостулкові - відкривання в обидві сторони. Орні решітки обладнуються засувками, замками.   Обробка металевих решіток також різноманітна. Вона включає в себе фарбування звичайними нітроемаль, фарбування спеціальними емалями, а так само фарбування, широко розповсюдженої в даний момент, порошкової емаллю - найбільш довговічною.

2. Розрахунки потреби в матеріалах

Оцінка загальної потреби в матеріалах. Витрата матеріалів на програму випуску розраховується по формулі:

, (2.1)

Де Qi – чиста маса матеріалау і - го вида , кг;

N - програма випуску, шт;

ni - коефіцієнт використання і - го матеріалу.

Розрахуємо загальну кількість матеріалів;

8248275.862тис.кг=8248.276 тис.т.

2.1  Розрахунок потреби в матеріалах по видам.

Pmi - кількість матеріалу і-го виду, т;

в - питома вага необхідного матеріалу, %;


Таблиця 2.1 Розрахунок потреби в матеріалах по видам

3.Економічне обґрунтування розміщення проектованого підприємства.

Необхідно обґрунтувати район будівництва підприємства, виходячи з основних принципів розміщення промислових підприємств.

Вибір району будівництва підприємства здійснюється по етапах:

1)Відстань між пунктами споживання готової продукції.

Табл.3.1. Дані по відстані між пунктами споживання , км.

2)Кількість рухомого складу, який перевозиться для перевезення по кожному місту.

Кількість вагонів розраховується по формулі:

 (3.1)

Де Pmi – загальна кількість матеріалів

Ni - коефіцієнт використання матеріалу

K - коефіцієнт споживання;

G - вантажопідйомність транспорту,т;

Z - коефіцієнт заповнення транспорту

За допомогою формули 3.1. розрахуємо кількість вантажних вагонів по Чернівцях:

Табл.3.2 Кількість вагонів для перевезення.

3)Використовуючи чинні тарифи на перевезення , розрахуємо витрати на транспортування готової продукції до споживача.

Витрати на транспортування розраховується по формулі:

 (3.2)

Транспортування матеріалів від Камянця – Подольського до Чернівців:

(грн.)


Табл.3.3 Витрати на транспортування готової продукції

Місця споживання Чернівці Камянець-Подольський Хмельницький Віниця Ковель
Тариф, грн. Витрати на тр-ня Тариф, грн. Витрати на тр-ня Тариф, грн. Витрати на тр-ня Тариф, грн. Витрати на тр-ня Тариф, грн. Витрати на тр-ня
Чернівці 340 17340 380 7220 430 7310 540 3240
Камянець-Подольський 360 12600 360 6840 390 6630 510 3060
Хмельницький 380 13300 360 18360 365 6205 475 2850
Віниця 430 15050 390 19890 365 6935 570 3420
Ковель 540 18900 510 26010 475 9025 570 9690

Всього витрат на транспортування:

Чернівці – 35110

Камьянець – Подольський - 29130

Хмельницький – 40715

Віниця - 45295

Ковель – 63625

4)Відстань між містами постачальників і споживачів


Табл.3.4 Відстань від можливих пунктів споживання до постачальників, км

постачальники споживачі
Чернівці Камянець-Подольський Хмельницький Віниця Ковель
Дніпропетровськ 868 778 683 562 886
Кіровоград 624 534 440 319 757
Маріуполь 1155 1064 940 849 1181
Лебедин 584 494 400 279 660
Знаменка 674 583 489 368 728

5)Необхідна кількість рухомого складу для транспортування матеріалу й комплектуючих.

Кількість вагонів визначається по формулі:

 (3.3)

Де Pv - кількість вагонів для транспортування матеріалу,шт

Pmi - Кількість матеріалу,шт

G - Вантажопідйомність транспорту,т

Z - Коефіцієнт заповнення транспорту

Розрахуємо кількість вагонів по чавунному литтю по формулі 3.3 , шт:


Табл 3.5 Необхідна кількість рухомого складу для транспортування матеріалів

Найменування Кількість вагонів
Чавунне лиття 31
Сталеве лиття 21
Кольорове лиття 47
Поковки 34
Інші матеріали 15

6) Здійснимо розрахунок витрат на транспортування матеріалів до можливих пунктів споживання.

Витрати на транспортування розраховуються по формулі:

 (3.4)

Где Уср –середньоринкова ціна по кожному постачальникові;

Уці –відхилення цін від середньо ринкових на матеріали по кожному постачальнику , %

Розрахуємо затрати на транспортування чавунного лиття:

         

Табл 3.6 Розрахунки по всім видам матеріалів

Постачальники Види матеріалів
Чавунне лиття Сталеве лиття Кольорове лиття Поковки Інші матеріали
Дніпропетровськ 720 1017.9 3744 528 459.4
Кіровоград 1008 739.5 4032 720 739.2
Маріуполь 648 565.5 5068.8 960 396
Лебедин 720 1218 6912 570 733
Знаменка 648 565.5 5068.8 360 369.6

Визначення витрат на купівлю матеріалів у кожного постачальника

 (3.5)

де З мат і – витрати на покупку матеріалів, грн.

Ц мат і – відпускні ціни на матеріали і-того виду в кожного постачальника,грн.

Р м і – потреба матеріалів по видам, т.

Чавунне лиття:

Табл 3.7 Витрати на покупку матеріалів

Постачальники Види матеріалів
Чавунне лиття Сталеве лиття Кольорове лиття Поковки Інші матеріали
Дніпропетровськ 1247112 1175470.9 9881913.6 1001668.8 378926.9
Кіровоград 1745956.8 853974.6 10642060.8 1365912 609714.3
Маріуполь 1122400.8 653039.4 13378590.7 1821216 326632.7
Лебедин 1247112 1406546.4 18243532.8 1081347 604600.4
Знаменка 11224400.8 653039.4 13378590.7 682956 304857.2

7)Визначення витрат на транспортування матеріалів від постачальників до можливого місця будівництва заводу:

Витрати на транспортування розраховується по формулі:


 (3.6.)

 - кількість рухомого складу, вагони.

 - тариф на 1 вагон, грн.

Використовуючи наведені дані в таблиці 3.4., розрахуємо витрати на транспортування матеріалів від постачальника до споживача. Розглянемо на прикладі постачання до Чернівців:

Інші дані наведені в таблиці 3.8.

Таблиця 3.8. Витрати на транспортування матеріалів до Чернівців

Види

Матеріалів

Кількість рухомого складу Постачальники
Дніпропетровськ Кіровоград Маріуполь Лебедин Знаменка
Чавунне лиття 31 26908 19344 35805 18104 20894
Сталеве лиття 21 18228 13104 24255 12264 14154
Кольорове лиття 47 40796 29328 54285 27448 31678
Поковки 34 29512 21216 39270 19856 22916
Інші 15 13020 9360 17325 8760 10110

Таблиця 3.9. Витрати на транспортування матеріалів до Камьянця-Подольського

Види

Матеріалів

Кількість рухомого складу Постачальники
Дніпропетровськ Кіровоград Маріуполь Лебедин Знаменка
Чавунне лиття 31 24118 16554 32984 15314 18073
Сталеве лиття 21 16338 11214 22344 10374 12243
Кольорове лиття 47 36566 25098 50008 23218 27401
Поковки 34 26452 18156 36176 16796 19822
Інші 15 11670 8010 15960 7410 8745

Таблиця 3.10. Витрати на транспортування матеріалів до Хмельницького

Види

Матеріалів

Кількість рухомого складу Постачальники
Дніпропетровськ Кіровоград Маріуполь Лебедин Знаменка
Чавунне лиття 31 21173 13640 29140 12400 15159
Сталеве лиття 21 14343 9240 19740 8400 10269
Кольорове лиття 47 32101 20680 44180 18800 22983
Поковки 34 23222 14960 31960 13600 16626
Інші 15 10245 6600 14100 6000 7335

Таблиця 3.11. Витрати на транспортування матеріалів до Віниці

Види

Матеріалів

Кількість рухомого складу Постачальники
Дніпропетровськ Кіровоград Маріуполь Лебедин Знаменка
Чавунне лиття 31 17422 9889 26319 8649 11408
Сталеве лиття 21 11802 6699 17829 5859 7728
Кольорове лиття 47 26414 14993 39903 13113 17296
Поковки 34 19108 10846 28866 9486 12512
Інші 15 8430 4785 12735 4185 5520

Таблиця 3.12. Витрати на транспортування матеріалів до Ковеля

Види

Матеріалів

Кількість рухомого складу Постачальники
Дніпропетровськ Кіровоград Маріуполь Лебедин Знаменка
Чавунне лиття 31 27466 23467 36611 20460 22568
Сталеве лиття 21 18606 15897 24801 13860 15288
Кольорове лиття 47 41642 35579 55507 31020 34216
Поковки 34 30124 25738 40154 22440 24752
Інші 15 13290 11355 17715 9900 10920

8)Визначення витрат на купівлю и транспортування матеріалів від постачальників до можливого місця будівництва заводу, знаходиться за формулою:

 (3.7.)

Де  - витрати на покупку матеріалів у кожного постачальника, грн.

 - витрати на транспортування матеріалів від постачальника до споживача (він же можливий виробник), грн.

Розрахуємо витрати на купівлю и транспортування матеріалів з Дніпропетровська до Чернівців:

(грн.)

(грн.)

(грн.)

(грн.)

(грн.)

Таблиця 3.13.Витрати на купівлю та транспортування матеріалів до Чернівців

Матеріали Постачальники Мінімальні витрати
Дніпропетровськ Кіровоград Маріуполь Лебедин Знаменка
Чавунне лиття 1274020 1765300.8 1158205,8 1265216 11245294,8 1158205,8
Сталеве лиття 1193698.9 867078,6 677294,4 1418810,4 79493,4 79493,4
Кольорове лиття 9922709.6 10671388,8 13432875,7 18270980,8 13410268,7 9922709.6
Поковки 1031180.8 1387128 1860486 1101203 705872 705872
Інші 391946.9 619074,3 343957,7 613360,4 314967,2 314967,2
Сума: 12181248

Таблиця 3.14.Витрати на купівлю та транспортування матеріалів до Камьянця-Подольського

Матеріали Постачальники Мінімальні витрати
Дніпропетровськ Кіровоград Маріуполь Лебедин Знаменка
Чавунне лиття 1271230 1762510,8 1155384,8 1262426 11242473,8 1155384,8
Сталеве лиття 1191808,9 865188,6 675383,4 4075840 665282,4 665282,4
Кольорове лиття 9918479,6 10667158,8 13428598,7 18266750,8 13405991,7 9918479,6
Поковки 1028120,8 1384068 1857392 1098143 702778 702778
Інші 390596,9 617724,3 342592,7 612010,4 313602,2 313602,2
Сума: 12755527

Таблиця 3.15.Витрати на купівлю та транспортування матеріалів до Хмельницького

Матеріали Постачальники Мінімальні витрати
Дніпропетровськ Кіровоград Маріуполь Лебедин Знаменка
Чавунне лиття 1268285 1759596,8 1151540,8 1259512 11239559,8 1151540,8
Сталеве лиття 1189813,9 863214,6 672779,4 1414946,4 663308,4 663308,4
Кольорове лиття 663308,4 10662740 13422770,7 18262332,8 13401573,7 663308,4
Поковки 1024890,8 1380872 1853176 1094947 699582 699582
Інші 389171,9 616314,3 616314,3 610600 312192,2 312192,2
Сума: 3489931,8

Таблиця 3.16.Витрати на купівлю та транспортування матеріалів до Віниці

Матеріали Постачальники Мінімальні витрати
Дніпропетровськ Кіровоград Маріуполь Лебедин Знаменка
Чавунне лиття 1264534 1755845,8 1148719,8 1266220 11232830,8 1148719,8
Сталеве лиття 1187272,9 860673,6 670868,4 1412405,4 660767,4 660767,4
Кольорове лиття 9908327,6 10657053,8 13418493,7 18256645,8 13395886,7 9908327,6
Поковки 1020776,8 1376758 1850082 1090833 695468 695468
Інші 387356,9 614499,3 339367,7 608785,4 310377,2 310377,2
Сума: 12723660

Таблиця 3.17.Витрати на купівлю та транспортування матеріалів до Ковеля

Матеріали Постачальники Мінімальні витрати
Дніпропетровськ Кіровоград Маріуполь Лебедин Знаменка
Чавунне лиття 1274578 1769423,8 1159011,8 1267572 11246968,8 1159011,8
Сталеве лиття 1194076,9 869871,6 677840,4 1420406,4 668327,4 668327,4
Кольорове лиття 9923555,6 10677639,8 13434097,7 18274552,8 13412806,7 9923555,6
Поковки 1031792,8 1391650 1861370 1103787 707708 707708
Інші 392216,9 621069,3 344347,7 614500,4 315777,2 315777,2
Сума: 12774380

1)  Визначення загальних витрат:

 (4.12)


де  – витрати на закупівлю та транспортування матеріалів від постачальників до можливого місця будівництва заводу;

 – витрати на транспортування матеріалів;

В таблиці 3.18 розраховані загальні витрати,дані взяті в таблиці 3.3.

Таблиця 3.18 Розрахунок загальних витрат

Виробники Витрати на закупку і доставку Витрати на транспортування ГП Загальні витрати
Чернівці 12181248 35110 12216358
Камянець-Подольський 12755527 29130 12784657
Хмельницький 3489931,8 40715 3530646,8
Віниця 12723660 45295 12768955
Ковель 12774380 63625 12838005

Підприємство вигідніше всього будувати в м. Хмельницькому, а матеріали слід везти з наступних міст:

- Чавунне лиття,сталеве лиття,поковки та інші – зі Знаменки;

- Кольорове лиття – із Дніпропетровська

4.Механозбірний цех

Механо-складальний - основне для цеху виробництво. Розрахунок по ньому проводиться по двум визначенням: механічному і складальному. При розрахунку по механічному відділенню цеху слід визначити його виробничу і загальну площу і чисельність працюючих. Розпочати розрахунок доцільно з визначення величини і структури верстатного парку цеху. Визначимо розрахункову кількість верстатів даного виду:

 (4.1)

Де Qr - маса готової продукції,що випускається за рік в тонах

Qydi - зйом готової продукції з одного верстата при роботі в одну зміну,т.

C - число змін роботи верстатів в році

Kz - коефіцієнт загрузки станків

За формулою розрахуємо токарно-винторізні, вальце-токарні, спеціальні, агрегатні:

Табл.4.1 Випуск продукції на одиницю виробничого устаткування

Станки Випуск устаткування Розрахункова кількість станків Прийнята кількість станків
токарно-винторізні,вальце-токарні, спеціальні, агрегатні 43.6 0.62 1
Горизонтально- та координатно - розточувальні 48 0.56 1
Токарно – револьверні 51 0.53 1
Різьбошліфувальні, червячно- та зубо- шліфувальні 18 1.5 2
Шліфувальні 18.9 1.43 1
Зубооброблюючі 37 0.73 1
Довбальні 18 1.5 2
Свердлувальні 16.8 1.6 2
Розточувальні 22.4 1.2 1
Токарні автомати 17.5 1.54 2
Важкі токарні та ін. 58.5 0.46 0
Дрібні токарні 30-35 0.83 1
Загальна сума станків 15

Після визначення загальної кількості верстатів для всього цеху прийняту кількість устаткування розбиваємо по типах, тобто по питомій вазі окремих груп верстатів загалом верстатному парку.

. Де Nc – загальна кількість верстатів. Розрахуємо токарні і розточувальні верстати по формулі :15*0.41=6.15

Табл 4.2 Склад устаткування в механічному цеху % від всього парку

Назва верстату Питома вага, % Кількість, од
токарні і розточувальні 41 6.15
свердлильні 14 2.1
фрезерні 20 3
спеціальні 10 1.5
шліфувальні 12 1.8
інші 3 0.45
Всього 100 15

Загальну площу цеху підрозділяють на виробничу, допоміжну і площа обслуговуючих приміщень. Виробнича – площа, займана технологічним обладнанням, виробничим інвентарем, проходами і проїздами між обладнаннями, місцями для складування заготівель і відходів. Для визначення виробничої площі обладнання в залежності від потужності розбивають на групи і по питомій площі на один верстат визначають площа верстатного відділення, а потім необхідно визначити площу всього механічного відділення й окремих його служб.

Таблиця 4.3. Розрахунок виробничої площі

Верстати Потужність, кВт Склад,% Питома площа Прийнята питома площа

Кількість,

шт

Загальна площа, м2

 

 

Малі 2 25 07-10 8 3,75 30

 

Середні 4 30 10-20 18 4,5 81

 

Великі 7 30 20-60 40 4,5 180

 

Особливо великі 8 15 70-170 150 2.25 337,5

 

Сума 15 628,5 670,4

Виробниче устаткування цеху дорівнює 15 одиниць, виробнича площа = 628.5 м2

Допоміжна – площа, займана складами, залізничними коліями, головними проїздами і допоміжними ділянками (бюро цехового контролю, інструментально-роздавальна комора, ремонтний і заточувальної ділянки).

Площі допоміжних відділень обчислюють у такий спосіб: площа цехового складу разом із заготівельним відділенням розраховується у відсотках верстатної площі. Для визначення площі заточувальної ділянки механічного відділення на початку потрібно обчислити кількість заточувальних верстатів, потім (у відсотках від їхньої кількості) можна визначити кількість доводочних верстатів і після цього по питомій площі на один верстат може бути знайдена площа заточувального відділення.

1)  Загальна кількість заточувальних верстатів складає 5 % верстатів обслуговування заточенням:

(од.)

2)  Кількість доводочних верстатів складають 50% кількості заточувальних:

(од.)

3)  Загальна питома вага на 1 верстат відділення дорівнює 10 м2, тоді площа заточувальної ділянки дорівнює:

4)  Площа заготівельного відділення і складу цеху складає 18% верстатної площі:

Площа ремонтного відділення так само, як і заточувального, знаходитися на підставі загальної кількості одиниць устаткування ремонтного відділення і площі, що приходиться на один верстат.

5)  Кількість верстатів ремонтного відділення приймається в межах до 2% виробничих верстат цеху:

6)  Питома вага на 1 верстат ремонтного відділення складає 10 м2. Таким чином площа ремонтного відділення дорівнює:

Площа інструментально-роздавальної комори визначається з розрахунку на один метало ріжучий верстат цеху, що обслуговується при роботі в дві зміни . Площа контрольного відділення визначається в процентному відношенні від верстатної площі.

7)  Кількість метало ріжучих верстатів в цеху складає:

8)  Питома площа для збереження інструмента – 0,4. Площа для збереження інструмента дорівнює:

9)  Питома площа для збереження абразивів з обліком тільки шліфувальних, заточувальних і доводочних верстатів – 0,4. Площа для збереження абразивів дорівнює:

10)  Питома площа для збереження пристосувань – 0,2. Таким чином площа для збереження пристосувань дорівнює:

11)  Площа контрольної ділянки складає 5 % площі верстатного відділення:

12)  Майстерня з ремонту пристосувань:

а) число верстатів складає 3 % верстатного парку:

б) питома площа на 1 верстат у майстерні складає 12 м. Значить площа майстерні з ремонту пристосувань дорівнює:

13)  Загальна площа допоміжного відділення визначається як сума площ вище знайдених:

14)  Визначення загальної площі механічного відділення механоскладального цеху:

15)  Визначення обсягу механічного відділення механоскладального цеху, при умові, що висота цеху приймається 5м.

16)  Визначення площі складального відділення механоскладального цеху:

Площа складального відділення визначається у відсотковому відношенню до площі механічного відділення і дорівнює:

в серійному виробництві – 40% площі механічного відділення:

17)  Визначення загальної площі механоскладального цеху:

18)  Визначення чисельності робітників механічного відділення механоскладального цеху розраховується за формулою 4.3.

 (4.3)

де  - ефективний річний фонд часу верстату при роботі в одну зміну,год

С - кількість змін роботи

Nпр – прийнята кількість верстатів

- ефективний річний фонд часу одного працюючого, год

- коефіцієнт багатоверстатного обслуговування

 - коефіцієнт виконання норм виробітки

a)  Визначення ефективного річного фонду часу верстату при роботі в одну змін, за формулою 5.3.

 (4.4)

де D - кількість робочих днів

t – кількість робочих годин в день

 - коефіцієнт простою обладнання при роботі в одну зміну (5,5%)

(год.)

b)  Визначення ефективного річного фонду часу одного працюючого, за формулою 5.4.

 (4.5)

де D - кількість робочих днів

t – кількість робочих годин в день

 – коефіцієнт втрати робочого часу (11%)

(год.)

19) Визначення чисельності робітників механічного відділення механоскладального цеху визначається за формулою 5.2.

(чол.)

20) Визначення чисельності допоміжних робітників, котрі складають 35% кількості основних робітників:

(чол.)

21) Визначення загальної чисельності робітників механічного відділення механоскладального цеху:

(чол.)

22) Визначення чисельності керівників, спеціалістів та службовців, котрі складають 15% загальної кількості робітників:

(чол.)

23) Визначення чисельності робітників складального відділення механоскладального, кількість слюсарів складає 115% верстатників:

(чол.)

24) Визначення чисельності допоміжних робітників, котрі складають 30% кількості основних робітників:

(чол.)

25) Визначення загальної чисельності робітників складського відділення механоскладального цеху:

(чол.)

26) Визначення чисельності керівників, спеціалістів та службовців, котрі складають 15% загальної кількості робітників:

(чол.)

5.Термічний цех

Термічні цехи за своїм призначенням можуть бути поділені на дві групи: до першої відносяться цехи по обробці відливок, а до другої – цехи по обробці деталей після механічної обробки. Розрахунки проводимо лише для другої групи, так як в даній роботі відсутні дані по цеху по обробці відливок.

1.  Обсяг роботи для цехів другої групи або їх відділень дорівнює 45% маси деталей, що обробляються в механоскладальному цеху:

(т) Чисельність працюючих в термічному цеху визначається через показник виробітку на одного працюючого в тоннах, для другої групи - 96 т(формула 5.1):

 (5.1)


де  - обсяг роботи;

 - виробіток на одного працюючого в тоннах;

- коефіцієнт виконання норм виробітки.

(чол.)

2.  Визначення чисельності допоміжних робітників, котрі складають 18% кількості основних робітників:

(чол.)

3.  Визначення загальної чисельності робітників термічного цеху:

(чол.)

4.  Визначення чисельності керівників, спеціалістів та службовців, котрі складають 15% загальної кількості робітників:

(чол.)

5.  Визначення площі термічного цеху:

 (5.2)

де ВП – загальний випуск продукції, т;

 - випуск продукції з 1м2 площі (8 т)

()

6.  Визначення допоміжної площі термічного цеху, яка складає 11% виробничої площі:

()

7.  Визначення загальної площі термічного цеху:

()

6.Інструментальний цех

1.  Кількість верстатів інструментального цеху, складає 24% кількості верстатів в основних цехах:

(од.)

2.  Визначення чисельності робітників за формулою 6.1

 (6.1)

де  - кількість робітників на 1 верстат при роботі в одну зміну (1,7);

 - кількість верстатів.

(чол.)

3.  Кількість слюсарів складає 34% кількості верстатників :

(чол.)

4.  Кількість термістів, зварників, ковалів і робітників по металопокриттям складає 8% кількості верстатників:

(чол.)

5.  Кількість допоміжних робітників складає 15% виробничих робітників:

(чол.)

6.  Кількість ІТР складає 10% загальної кількості робочих:

(чол.)

7.  Кількість СКП складає 1,5% загальної кількості робочих:

(чол.)

8.  Кількість МОП складає 1,2% загальної кількості робочих:

(чол.)

9.  Загальна кількість робітників інструментального цеху:

(чол.)

10.  Визначення площі цеху:

А) Площа цеху для верстатів. Питома площа на 1 верстат складає 25 м2:

()

Б) Площа цеху для місць слюсарів – інструментальників. Питома площа на 1 місце слюсарів – інструментальників дорівнює 5 м2; кількість слюсарів - 2(чол.):

()

В) Для допоміжних приміщень. Питома площа на 1 верстат =4 м2:

()

Загальна площа:

()

7.Ремонтно-механічний цех

1.  Кількість верстатів ремонтно-механічного цеху складає 8% кількості верстатів в основних цехах:

(од.)

2.  Площа ремонтно-механічного цеху. Питома вага на 1 верстат =28 м2:

()

3.  Площа відділів допоміжних приміщень складає 15% від площі ремонтно-механічного цеху:

()

4.  В таблиці 7.1 занесені розрахунки площі окремих відділень допоміжних приміщень цеху.

Таблиця 7.1 Визначення площі окремих відділень допоміжних приміщень цеху.

Відділення Норматив площі, % Площа, м2
Демонтажне 15 4,20
Слюсарно-складальне 57 15,96
Склад заготівок і металу з заготівельним відділення 6 1,68
Проміжні склади 8 2,24
Склад запасних запчастин і допоміжних матеріалів 6 1,68
Інструментально-роздатковий склад і заточне відділення 6 1,68
Місця майстрів 2 0,56

Всього ()

100 28,00

5.  Загальна площа ремонтно-механічного цеху складає:

()

6.  Чисельність основних робочих розраховується по формулі (7.1):

 (7.1)

де  - ефективний річний фонд часу верстату при роботі в одну зміну, за рік;

 - кількість змін роботи;

 – прийнята кількість верстатів;

- ефективний річний фонд часу одного працюючого, за рік;

 - коефіцієнт виконання норм виробітки (1,12)

- коефіцієнт багатоверстатного обслуговування (1,1)

(чол.)

7.  Кількість слюсарів складає 110% верстатників:

(чол.)

8.  Допоміжні робочі складають 18% виробничих робочих:

(чол.)

9.  Загальна кількість робочих

(чол.)

10.  Керівники,спеціалісти і службовці складають 14% загальної кількості робочих:

(чол.)

11.  Всього робітників:

(чол.)

8. Розрахунок собівартості продукції

У процесі калькуляції собівартості всієї товарної продукції витрати групуються в розрізі калькуляційних статей. При цьому прямі витрати показують як елементи,а непрямі поєднують у калькуляційні групи.

Калькуляція собівартості продукції складається по випускаючому цеху – механоскладальному. Витрати інших цехів ураховуються через відповідні статті калькуляції цього цеху, ремонтно-механічного й інструментального цехів – через статтю «Видатки по втриманню й експлуатації встаткування», термічного цеху – через основну заробітну плату виробничих робітників,а також через видатки по втриманню й експлуатації встаткування, загальновиробничі видатки. Розрахунки проводимо наступним чином:

Сировина й матеріали

Витрати на основні й покупні матеріали з обліком транспортно-заготівельних видатків розраховані в пункті 3 (усі матеріали везуться в м. Хмельницькому). Розрахунок витрат проводиться за оптовими цінами підприємства – постачальника й чинних тарифів на транспортні перевезення . Проте в собівартість продукції витрати на основні покупні матеріали повинні бути закладені без урахування ПДВ.

Загальна кількість сировини і матеріалів без ПДВ складає:

(грн.)

Чавунне лиття:

(грн.)

Аналогічно проводимо розрахунки для інших видів матеріалів, дані занесені в таблицю 9.1.1.

Таблиця 8.1.1 Розрахунки витрат на сировину й матеріали.

Вартість матеріалів з ПДВ ПДВ Вартість матеріалів без ПДВ
чавунне лиття 1151540.8 191923,5 959617.3
стальне лиття 663308.4 110551,4 552757
кольорове лиття 663308.4 110551,4 552757
поковки 699528 116588 582940
інші матеріали 312192.2 52032 260160,2
Всього 3489931.8 581655,3 2908276.5

Поворотні відходи

Вартість поворотних відходів віднімається із загальної суми матеріальних витрат, віднесених на собівартість продукції (формула 8.2.1)

 (8.2.1)

де  – потреба в матеріалах по видам, т;

m – коефіцієнт використання матеріалів(74%);

С – відсоток реалізованих відходів(73%);

Ц - ціна матеріалу

Р – відсоток початкової ринкової ціни реалізованих відходів(32%)

Розрахуємо вартість поворотних відходів чавунного лиття:

За таким же прикладом проводиться розрахунок по іншим видам матеріалів (таблиця 8.2.1)


Таблица 1

Найменування матеріалу Вага матеріалів, т

Вага відходів,

т

Вага реалізованих відходів,

т

Ринкова ціна,

грн./т

Ціна реалізації відходів, грн./т

Вартість реалізованих відходів,

грн.

Чавунне лиття 1732.1 450,35 328,75 720 236701,86 75744,59
Сталеве лиття 1154.8 300,25 219,18 870 191235,05 61195,22
Кольорове лиття 2639.4 686,24 500,96 5760 2885518,77 923366
Поковки 1897.1 493,25 360,07 600 216041,75 69133,36
Інші матеріали 824.83 214,46 156,55 528 82659,84 26451,15
Всього 8248.3 2144,55 1565,53 4247213,05

Вартість реалізованих відходів без НДС:

(грн.)

Основна заробітна плата

До цієї статті відносяться витрати на виплату основної заробітної плати, обчисленої згідно прийнятим підприємством системам оплати праці, у виді тарифних ставок і відрядних розцінок для працівників, зайнятих виробництвом продукції. Розрахунок повинен проводитись по кожному цеху окремо, а по механоскладальному рекомендується виділити при розрахунку механічне і складальне відділення. При цьому необхідно враховувати,що середній тарифний розряд робітників у цих підрозділах буде відрізнятися.

В таблиці 8.3.1. зазначена чисельність робітників по цехам

Таблиця 8.3.1. Чисельність робітників по цехам

Цехи Чисельність робочих
Основні Допоміжні Керівники,спеціалісти
Механоскладальний:
механічне відділення 12 4 2
складальне відділення 14 4 3
Термічний 35 6 6
Інструментальний 7 2 3
Ремонтно-механічний 19 3 3

В таблиці 8.3.2 представлена погодинна тарифна ставка, для робітників з нормальними умовами праці, в таблиці 8.3.3 представлена погодинна тарифна ставка, для робітників з тяжкими умовами праці

Таблиця 8.3.2. Погодинна тарифна ставка, для робітників з нормальними умовами праці

Умови оплати Розряди
1 2 3 4 5 6
Для відрядників 44,7 48,7 53,9 59,6 67 76,7
Для погодинників 41,8 45,5 50,3 55,7 62,7 71,7

Таблиця 8.3.3. Погодинна тарифна ставка, для робітників з тяжкими умовами праці

Умови оплати Розряди
1 2 3 4 5 6
Для відрядників 45,2 50,9 51,7 55,4 60,1 61,7
Для погодинників 43,3 47,5 51,1 53,8 61,8 70,2

Тарифна ставка розраховується за формулою 8.3.1:

 (8.3.1)

де  – погодинна тарифна ставка нижчого розряду;

 – погодинна тарифна ставка вищого розряду;

Д – дрібна частина розряду

Тарифна заробітна плата розраховується за формулою 8.3.2:

 (8.3.2)

де N - кількість робочих за даним тарифним розрядом;

На прикладі розрахуємо ФОП, для механічне відділення механоскладального цеху:

Відрядники:

Тарифна ставка:

(коп.)=0,5789(грн.)

Тарифна заробітна плата:

(грн.)

Премії:

(грн.)

Доплати:

(грн.)

Основна заробітна плата:

(грн.)

Додаткова заробітна плата:

(грн.)

Фонд оплати праці:

(грн.)

Погодинники:

Тарифна ставка:

(коп.)=0,578(грн.)

Тарифна заробітна плата:

(грн.)

Премії:

(грн.)

Доплати:

(грн.)

Основна заробітна плата:

(грн.)

Додаткова заробітна плата:

(грн.)

Фонд оплати праці:

(грн.)

За таким же прикладом проводиться розрахунок по іншим цехам, отримані дані зведені в таблицю 8.3.4

Таблиця 8.3.4. Розрахунок ФОП

Вид робочих Тарифний розряд Тарифна ставка, грн Кількість Тарифна з/п, грн Премії, перевиконання, грн Доплата, грн Основна з/п, грн Додаткова з/п,грн ФОП, грн
Механоскладальний цех
механічне відділення
відрядники 3,7 0,5789 12 1780.6 213.67 231.48 2225.75 244.83 2470.58
погодинники 4,3 0,5780 4 592.61 77.04 41.48 711.13 35.56 746.69
складальне відділення
відрядники 3,6 0,5732 14 2056,92 246,83 267,4 2571,15 282,83 2853,98
погодинники 4,7 0,6060 4 621,32 80,77 43,49 745,58 37,28 782,86
Термічний цех
відрядники 3,2 0,5244 35 4704,5 611,59 329,32 5645,41 282,27 5927,68
погодинники 3,1 0,5137 6 790,03 102,7 55,3 948,03 47,4 995,43
Інструментальний цех
відрядники 4,4 0,5728 7 1027,74 133,61 71,94 1233,29 61,66 1294,95
погодинники 4,6 0,5860 2 300,41 39,05 21,03 360,49 18,02 378,51
Ремонто-механічний цех
відрядники 3,7 0,5789 19 2819,29 338,31 366,51 3524,11 387,65 3911,76
погодинники 3.9 0.5516 3 424,16 55,14 29,69 508,99 25,45 534,44
всього 18473,93 1422,95 19896,88

Відрахування на соціальне страхування

До цієї статті калькуляції відноситься:

1)  відрахування на державне(обов’язкове) соціальне страхування, включаючи відрахування на обов’язкове медичне страхування (4,3%) ;

2)  відрахування на державне (обов’язкове) пенсійне страхування (в Пенсійний фонд),а також відрахування на додаткове пенсійне страхування (33,2%)

В таблиці 8.4.1. розраховані відрахування на соціальне страхування по цехам.

Таблиця 8.4.1 Відрахування на соціальне страхування.

Цех

ФОП,

грн.

Відрахування,

грн

Механоскладальний 6854,11 2570,29
Термічний 6923,11 2596,17
Інструментальний 1673,46 627,55
Ремонто-механічний 4446,20 1667,33
Всього 19896,88 7461,33

Витрати по утриманню і експлуатації обладнання

Механоскладальний цех

Стаття 1:«Утримання обладнання, утримання і оновлення інструменту та інвентарю»

Сума затрат за статтею на одного робочого-верстатника – 240 грн.

Механічний:

Відрахування в фонд соц. страх.:

(грн.)

Витрати на робочих-верстатників:

(грн.)

Всього витрат по відділенню:

(грн.)

Таблиця 8.5.1. Утримання обладнання, утримання і оновлення інструменту та інвентарю

Цех З/п допоміжних робочих, грн Відрахування в фонд соц. страх.грн Кількість верстатників, чол Витрати на робочих-верстатників, грн Всього витрат по цеху, грн
Механічний 746.69 280 12 2880 3906.69
Складальний 782,86 293,57 14 3360 4436,43
Всього 8343,12

Всього по статті 1: 8343.12 (грн.)

Стаття 2:«Енергія, зжате повітря, вода для виробничих цілей»

Витрати електроенергії для двигунів цеха:

 (8.5.1)

де КС - коефіцієнт попиту, що враховує недозавантаженість по потужності і неодночасність роботи електроприймачів, втрати в мережі та електродвигунах (0,25),

Wуст – сумарна встановлена потужність обладнання, кВт

Феф.ст. – ефективний річний фонд часу верстата при роботі в одну зміну, год. (2721,6)

С - кількість змін роботи верстатів(1),

Кз – коефіцієнт завантаження обладнання в часі, враховуючи неповноту річного графіку споживання(0,70).

Розрахунок сумарної встановленої потужності обладнання, представлено в таблиці 8.5.2


Таблиця 8.5.2. Сумарна встановлена потужність обладнання, кВт

Верстати

Потужність,

л.с.

Потужність,

кВт

Кількість, шт. Загальна потужність, кВт.
Малі 2 1,472 3 4,42
Середні 4 2,944 5 14,72
Великі 7 5,152 5 25,76
Особливо великі 8 5,888 2 11,78
Всього 15 56,68

Середня потужність обладнання:

(кВт)

Витрати електроенергії для двигунів цеха:

(кВт)

Вартість електроенергії для виробничих цілей:

 (8.5.2)

де Це - ціна 1 кВт. ч енергії, грн. (вартість 1 кВт/ч електроенергії дорівнює 8,8 коп.)

(грн.)

Витрати води для виробничих цілей:

 (8.5.3)

де qв – витрати води на один верстат, л/год (0,6 л/год)

No – кількість верстатів, що працюють з охолодженням

()

Вартість води:

 (8.5.4)

де ЦВ ціна 1 м3 води, грн.(вартість 1 м3 води дорівнює 1,36 грн.)

(грн.)

Витрати зжатого повітря:

 (8.5.5)

де – витрати зжатого повітря на 1 верстат, м3/год (витрати зжатого повітря на 1 верстат складає 2,0 м3/год);

– кількість верстатів що використовують зжате повітря (складає 60% виробничого обладнання)

()

Витрати на зжате повітря:

 (8.5.6)

де - ціна 1 м3 зжатого повітря, грн.(вартість 1м3 зжатого повітря дорівнює 0,016грн.)

(грн.)

Всього по статті 2: 2375.6+23.32+548.67= 2947,59(грн.)

Стаття 3:«Затрати на поточний ремонт обладнання, транспортних засобів, дорого вартісного інструменту»

В таблиці 8.5.3 розрахована вартість обладнання.


Таблиця 8.5.3. Вартість обладнання, грн.

Вид верстатів Ціна за верстат, тис.у.е. Кількість верстатів Ціна,грн. 1$=8.05 тис.грн Вартість, тис грн
Токарні і розточувальні станки 25 6 150 627,9
Свердлильні станки 10 2 20 161
Стругальні, довбальні, протяжні, фрезерні станки 26 3 78 627,9
Спеціальні станки 15 2 30 241,5
Шліфувальні станки 35 2 70 563,5
Інші 12 0 0 0
Всього 2221,8

Середня вартість обладнання:

(тис.грн.)

Затрати на монтаж і транспортування обладнання приймаються в розмірі 7% вартості обладнання:

(тис.грн.)

Вартість пристосування складає 7,5% вартості обладнання:

(тис.грн.)

Вартість інструменту складає 5% вартості обладнання:

(тис.грн.)

Вартість виробничого інвентарю визначається в розмірі 2% вартості верстатного обладнання:

(тис.грн.)

Витрати на поточний ремонт обладнання складає 4% його вартості обладнання:

(тис.грн.)

Витрати на ремонт пристосування – 5% від вартості обладнання:

(тис.грн.)

Всього по статті 3: 88.87+111.09=199.96(тис.грн.)

Стаття 4:«Допоміжні матеріали»

Затрати на допоміжні матеріали приймаються в розмірі 140 грн на один верстат:

(грн.)

Стаття 5:«Амортизація»

Амортизація обладнання і інструмента – 15%:

Обладнання:

(тис.грн.)

Інструмент:

(тис.грн.)

Всього амортизація: 333.27+13.33=346.6(тис.грн.)

Витрати механоскладального цеху: 9108,92+3046,92+294160+2240+463290=771845,84(грн.)

Термічний цех:

Витрати по утримання та експлуатацію обладнання складають 220% з/п основних робочих даного цеху:

(грн.)

Інструментальний цех:

Стаття 1:


Таблиця 8.5.4 Утримання обладнання, утримання і оновлення інструменту та інвентарю

Цех З/п допоміжних робочих, грн Відрахування в фонд соц. страх.грн Кількість робочих, чол Витрати на робочих-верстатників, грн Всього витрат по цеху, грн
Інструментальний 378,51 141,94 7 1680 2200,45

Всього по статті 1: 2200.45 грн.

Стаття 2:

Витрати електроенергії для двигунів цеха:

(кВт)

(кВт)

Вартість електроенергії для виробничих цілей:

(грн.)

Витрати води для виробничих цілей:

()

Вартість води:

(грн.)

Витрати зжатого повітря:

()

Вартість зжатого повітря

(грн.)

Всього по статті 2: 608,57+6,22+164,6=779,39

Стаття 3:

Затрати на монтаж і транспортування обладнання:

(грн.)

Вартість пристосування складає:

(грн.)

Вартість інструменту:

(грн.)

Вартість виробничого інвентарю:

( грн.)

Витрати на поточний ремонт обладнання:

( грн.)

Витрати на ремонт пристосування:

( грн.)

Всього по статті 3: 23532,8+29416=52948,8(грн.)

Стаття 4:

Затрати на допоміжні матеріали приймаються в розмірі 140 грн. на один верстат:

( грн.)

Стаття 5:Амортизація обладнання і інструмента – 15%:

Обладнання:

( грн.)

Інструмент:

( грн.)

Всього амортизація: 88248+22062=110310(грн.)

Витрати інструментального цеху:

3193,07+779,39+52948,8+560+110310=167791,26(грн.)

По ремонтно-механічному цеху:

Стаття 1:


Таблиця 8.5.5 Утримання обладнання, утримання і оновлення інструменту та інвентарю

Цех З/п допоміжних робочих, грн Відрахування в фонд соц. страх.грн Кількість робочих, чол Витрати на робочих-верстатників, грн Всього витрат по цеху, грн
Ремонто-механічний 534,44 200,42 19 4560 5294,86

Всього по статті 1: 5294,86 грн.

Стаття 2:

Витрати електроенергії для двигунів цеха:

(кВт)

Вартість електроенергії для виробничих цілей:

(грн.)

Витрати води для виробничих цілей

()

Вартість води:

(грн.)

Витрати зжатого повітря:

()

Вартість зжатого повітря

(грн.)

Всього по статті 2: 152,14+1,55+41,15=194,84(грн.)

Стаття 3:

Затрати на монтаж і транспортування обладнання:

(грн.)

Вартість пристосування складає:

(грн.)

Вартість інструменту:

(грн.)

Вартість виробничого інвентарю:

(грн.)

Витрати на поточний ремонт обладнання:

(грн.)

Витрати на ремонт пристосування:

(грн.)

Всього по статті 3: 5883,2+7354=13237,2(грн.)

Стаття 4:

Затрати на допоміжні матеріали приймаються в розмірі 140 грн. на один верстат:

(грн.)

Стаття 5:

Амортизація обладнання і інструмента – 15%:

Обладнання:

(грн.)

Інструмент:

(грн.)

Всього амортизація: 22062+22062=44124(грн.)

Витрати ремонтно-механічного цеху:

5294,86+194,84+13237,2+140+44124=62990,9(грн.)

Всього витрати по утриманню і експлуатації обладнання складають:

771845,84+11591,89+167791,26+62990,9=1014219,89(грн.)

Цехові витрати

Склад робітників по цехам зазначено в таблиці 8.6.1.

Таблиця 8.6.1. Склад робітників по цехам

Цеха Кількість робітників

Основні і

допоміжні

Керівники і спеціалісти Всього
Механоскладальний 34 5 39
Термічний 41 6 47
Інструментальний 12 3 15
Ремонтно-механічний 22 3 25
Всього 109 17 126

Визначимо площу і об’єм будівель, включаючи побутові і адміністративні кімнати.

Питома площа побутових приміщень на одну людину для цехів холодної обробітки складає 1,22 м2, для цехів гарячої обробітки – 1,83 м2, площа на одного працюючого в заводоуправлінні складає 12 м2, площа адміністративних приміщень в цехах – 3,25 м2 на одну людину.

Висота виробничих будівель для гарячих цехів – 10 м, для холодних – 9 м, висота адміністративних і побутових приміщень – 3,3 м.

Механоскладальний цех:

()

()

()

()

()

()

()

()

Стаття 1. «Утримання будівель та споруд»

До цієї статті відносяться витрати на електроенергію на освітлення, пар для опалення, воду для побутових потреб, матеріали та інші витрати, пов’язані з утриманням будівель та споруд.

Річні витрати електроенергії на освітлення, кВт∙год:

 (8.6.1)

де Ре.ср. – середні витрати електроенергії на 1м2 площі цеху, кВт/год (20 Вт/год).;

Fосв – річне світлове навантаження (2100 год);

Sц – площа цеху, м2.

(кВт)

Витрати на електроенергію протягом року:

 (8.6.2)

де Ре – річні витрати електроенергії на освітлення, кВт/год.;

Це – ціна 1кВт/год. освітлювальної енергії, грн.

Потреба у пару на опалення протягом року, гкал:

 (8.6.3)

де qi – витрати теплоти на 1м3 будівлі, Гкал/год.;

То – кількість годин в опалювальному періоді, год.;

Vз - об’єм будівлі цеху, м3.

Вартість пару:

 (8.6.4)

де Рп – потреба в пару на отоплення протягом року;

Цп – ціна 1 Гкал пару, грн.

Витрати води на господарчі потреби, м3

 (8.6.5)

де qвп – витрати води на одного працюючого за зміну, л;

R – кількість робочих, люд.;

Dр – число днів роботи за рік, дн.

Витрати води на душеві, м3:

 (8.6.6)

де qвд – витрати води на одного робочого, який користується душем, л/день;

R1 – кількість робочих, які користуються душем;

Dр – число днів роботи за рік, дн.

Загальні витрати води:

 (8.6.7)

де Рвп – витрати води на господарчі потреби, м3;

Рвд – витрати води на душеві, м3

Вартість води визначається:

 (8.6.8)

де Рв – загальні витрати води;

Цв – ціна 1м3 води (1,36 грн.)

Витрати на матеріали та інші потреби складає 3% від вартості будівель.

Вартість будівництва 1 м3 промислових будівель складає 35 грн, адміністративних і побутових приміщень – 38 грн:

Вартість матеріалів:

Всього за статтею 1:4516.99+36682.93+1069.48+12402.28=54671.68(грн.)

Стаття 2 «Ремонтний фонд»

До цієї статті відносяться витрати, пов’язані з поточним ремонтом будівель, споруд та інвентарю. Витрати визначаються у відсотках до вартості основних фондів.

Вартість загальновиробничого інвентарю складає 1,5% вартості обладнання цеху:

Витрати на поточний ремонт будівель, споруд та інвентарю складають 3%:

Всього за статтею 2: 13402.09(грн.)

Стаття 3. «Фонд оплати праці»

У цю статтю включаються: основна та додаткова заробітна плата керівників, спеціалістів та службовців та відрахування на соціальне страхування від зарплати цих категорій робітників.

 (8.6.9)

де СЗП – середній оклад (2000 грн.);

R – чисельність інженерно-технічних робочих, чол.

Відрахування від зарплати:

Всього за статтею 3: 45000+120000=165000(грн.)

Стаття 4. «Амортизація»

До цієї статті відноситься амортизація будівель, споруд та цінного інвентарю. Амортизаційні відрахування можуть бути розраховані у відсотках від початкової вартості будівель, споруд та інвентарю.

Всього за статтею 4.: 25669.51(грн.)

Стаття 5. «Інші витрати»

До цієї статті відносяться: витрати на раціоналізацію, удосконалення та винахідництво, витрати на охорону праці, розраховані за встановленими сумами на одного учасника виробництва. Інші витрати можна визначити у відсотковому відношенні до річного фонду прямої заробітної плати виробничих робочих.

а) Витрати на раціоналізацію, удосконалення та винахідництво складають 24 грн. на одного учасника:

б) Витрати на охорону праці складають 16 грн.:

в) Інші витрати складають 5% річного фонду прямої зарплати:

Всього за статтею 5.: 936+624+342.71=1902.71(грн.)

Цехові витрати механоскладального цеху:

54671.68+13402.09+165000+1902.71=260645.99 (грн.)

Термічний цех:

Цехові витрати по термічному цехові складають 130% заробітної плати основних робочих даного цеху:

()

()

()

()

()

()

()

 ()

Вартість будівництва 1 м3 промислових будівель складає 35 грн, адміністративних і побутових приміщень – 38 грн:

Вартість обладнання термічного цеху:

Таблиця 8.6.2. Вартість обладнання термічного цеху

Показники Формула Розрахунок
Площа на 1-цю обладнання (укрупнена), м2

Кількість обладнання в термічному цеху, шт

Вартість обладнання, грн..

Інструментальний цех:

()

()

()

()

()

()

()

()

Стаття 1:

Річні витрати електроенергії для освітлення:

(кВт)

Витрати на електроенергію на протязі року:

Потреба у парові для опалення на протязі року, Гкал:

Витрати води для душевих, м3:

Загальні витрати води:

Вартість води визначається:

Витрати на матеріали та інші потреби складає 3% від вартості будівель.

Вартість будівництва 1 м3 промислових будівель складає 35 грн, адміністративних і побутових приміщень – 38 грн:

Витрати на матеріали:

Витрати по статті 1: 569,37+4207.02+391,27+1428,52=6596.18(грн.)

Стаття 2:

Вартість загальновиробничого інвентарю складає 1,2 % вартості обладнання цеха

(грн.)

Витрати на поточний ремонт будівель, споруд і інвентарю складають 4%:

Всього по статті 2: 2171,31грн.

Стаття 3: «Фонд оплати праці»

Відрахування на соціальне страхування:

Всього по статті 3: 72000+27000=99000(грн.)

Стаття 4: Амортизація будівель і споруд – 5%:

Інвентарю - 15%:

Витрати по статті 4: 2380,88+999.81=3380.68 (грн.)

Стаття 5:

Витрати по раціоналізації, удосконаленню і винахідництву складають 24 грн:

Витрати по охороні праці 18 грн на одного учасника виробництва:

Інші витрати складають 5 % річного фонду прямої заробітної плати виробничих робочих:

Витрати по статті 5: 360+240+83.67=683.67(грн.)

Витрати по інструментальному цехові: 5895,44+2187,1+99000+3380.68+683.67=111310,17(грн.)

Ремонтно-механічний цех:

()

()

()

()

()

()

()

()

Стаття 1:

Річні витрати електроенергії для освітлення:

(кВт)

Витрати на електроенергію на протязі року:

Потреба у парові для опалення на протязі року, Гкал:

Вартість пару:

Витрати води для господарчих потреб, м3:

Витрати води для господарчих потреб, м3:

Витрати води для душових, м3:

Загальні витрати води:

Вартість води визначається:

Витрати на матеріали та інші потреби складає 3% від вартості будівель.

Вартість будівництва 1 м3 промислових будівель складає 35 грн, адміністративних і побутових приміщень – 38 грн:

Витрати на матеріали:

Витрати по статті 1: 267,04+1408+689,38+487,43=2852.31(грн.)

Стаття 2:

Вартість загальновиробничого інвентарю складає 1.5 % вартості обладнання цеха

(грн.)

Витрати на поточний ремонт будівель, споруд і інвентарю складають 4%:

Всього по статті 2: 738.77грн.

Стаття 3: «Фонд оплати праці»

Відрахування на соціальне страхування:

Всього по статті 3: 72000+27000=99000(грн.)

Стаття 4:

Амортизація будівель і споруд – 5%:

Інвентарю - 15%:

Витрати по статті 4: 812.38+333.27=1145.64(грн.)

Стаття 5:

Витрати по раціоналізації, удосконаленню і винахідництву складають 20 грн:

Витрати по охороні праці 18 грн на одного учасника виробництва:

Інші витрати складають 5 % річного фонду прямої заробітної плати виробничих робочих:

Витрати по статті 5: 500+450+222.31=1172.31(грн.)

Витрати по ремонтно-механічному цехові: 2852.31+738.77+99000+1145.64+1172.31=104909.02(грн.)

Сума загальновиробничих витрат по всім цехам:

260645.99+7468.88+111831.85+104909.02=484855.74(грн.)

Адміністративні витрати

У цю статтю калькуляції входять витрати з управління та обслуговування підприємства, витрати на пожежну та сторожову охорону, поточні витрати, пов’язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення, платежі на обов’язкове страхування майна, податки, збори та інші обов’язкові платежі у бюджет, що враховуються в собівартість продукції та ін.

Відрахування у фонди здійснюється, виходячи з розмірів фонду оплати праці підприємства. Податкові ставки, що використовуються для розрахунку податку на соціальне страхування, на випадок безробіття, пенсійний фонд встановлюються законодавством щорічно.

Розрахунок відрахувань на фонд оплати праці робітників заводоуправління. Чисельність ІТР заводоуправління складає 12% від загальної чисельності робітників в цехах. Середній оклад 2500 грн в місяць.

 (8.7.1)

де Rзав – чисельність ІТР заводоуправління, чол.;

СОзав - середній оклад заводоуправління,грн.

Чисельність ІТР заводоуправління:

(чол.)

Фонд оплати праці ІТР заводоуправління:

Відрахування до фонду соціального страхування від ФОП складають:

Всього ФОП робітників заводоуправління разом з відрахуваннями:

а) Відрахування в державний інноваційний фонд складає 5% від ФОП:

б) Розрахунок комунального податку:

 (8.7.2)

де Нк – ставка комунального податку(0,05);

Чфакт - фактична чисельність працюючих, людей;

Зmin – неоподаткований мінімум(17 грн);

Траб – число місяців в розглянутому періоді.

в) Розрахунок податку на землю:

 (8.7.3)

де а – ставка плати за 1м3 (2,28 грн. за 1 м2);

∑Si – сума площі будівель всіх цехів та будівель заводоуправління.

Таблиця 5.12 Розрахунок сумарної площі споруд всіх цехів та будівель заводоуправління

Показники Сума
Сумарна площа механоскладального цеху 1158.3
Сумарна площа термічного цеху 514.97
Сумарна площа інструментального цеху 126
Сумарна площа ремонтно-механічного цеху 32
Сумарна площа побутових приміщень

Сумарна площа адміністративних приміщень

Площа споруд заводоуправління (площа на одного працівника = 12 м2)

Всього площа споруд всіх цехів та будівель заводоуправління 2220.24

Інші складові витрати можна розрахувати укрупнено, прийнявши за основу відношення цехових витрат (частину загальновиробничих) на рівні 0,6.

Адміністративні витрати:

618750+22500+1438,2+7593.22+290913.14=941194.87(грн.)

Невиробничі комерційні витрати

До цієї статті калькуляції відносяться витрати на реалізацію продукції, у тому числі на рекламу та передпродажну підготовку товарів, витрати на тару та упаковку, на оплату послуг транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій, вартість яких враховується до ціни продукції згідно умовам поставки. Ці витрати рекомендується включати в собівартість продукції пропорційно виробничої собівартості цієї продукції у розмірі 20%.

Таблиця 8.8.1 Калькуляція повної собівартості продукції.

Стаття Визначення в грн.
1. Сировина і матеріали 2908231.5
2. Поворотні відходи 4247213.05
3. Основна зарплата виробничих робочих 18473.93
4. Додаткова зарплата виробничих робочих 1422.95
5. Відрахування на соціальні заходи 7461.33
6. Витрати по утриманню та експлуатацію обладнення 1014219,89
7. Загальновиробничі витрати 484855.74
Виробнича собівартість 8681878.393
8. Адміністративні витрати 1941194.87
9. Невиробничі комерційні витрати (20% від виробничої собівартості) 1736375.68
Повна собівартість 11359448.94

9. Розрахунок капітальних витрат

Визначення капітальних вкладів в основні фонди

Розрахунок ведеться по окремим складовим на підставі класифікації основних виробничих фондів.

Вартість будівель визначається на підставі об’єму та вартості 1м3 та розраховується по всім цехам.

По кожному цеху визначаємо вартість промислової будівлі цеху, побутових приміщень та адміністративних. Окремо розраховуємо вартість будівлі заводоуправління.

Таблиця 9.1.1 Вартість обладнання по усьому підприємству в цілому.

Показники Цех
Механо-складальний Інстру-ментальний Рем-механічний Термічний
Загальна вартість технологічного обладнання, грн. 2221800

1036840
Витрати на монтаж і транспортування обладнання приймаються в розмірі 8% вартості обладнання, грн.. 177744 35548.8 11849.6 82947.2
Вартість пристосування складає 7,5% вартості обладнання, грн.. 166635 33327 11109 77763
Вартість інструменту – 5% вартості обладнання, грн.. 111090 22218 7406 51842
Вартість виробничого інвентаря визначається в розмірі 2% вартості верстатного обладнання, грн. 44436 8887.2 2962.4 20736.8
Всього по цехам, грн. 2721705 544341 181447 1270129
Всього вартість обладнання по підприємству, грн.. 47176622

Вартість будівель та споруд цехів вже розраховувалась у цехових витратах (стаття 1), тому зведемо їх у таблицю 9.1.2

Таблиця 9.1.2 Вартість будівель і споруд цехів, грн

Приміщення Вартість, грн
Механоскладальне 413409.28
Термічне 189875.24
Інструментальне 47617.47
Ремонтно-механічне 16247.35
Загальна вартість 667149.34

Таблиця 9.1.3 Розрахунок вартості будівель усіх цехів та будівель заводоуправління.

Площа будівель заводоуправління, м2 180
Висота адміністративних приміщень, м 3,3
Обсяг будівель заводоуправління, м3

Вартість будівництва 1 м3 адміністративних приміщень, грн 38
Вартість будівель заводоуправління, грн.

Вартість будівель і споруд цехів, грн 667149.34
Загальна вартість будівель всіх цехів та будівель заводоуправління, грн.

Капітальні вклади в основні виробничі фонди складають:

Основні фонди:

Таблиця 9.1.4 Структура основних фондів в загальній вартості

Найменування ОФ % Вартість
Будівлі 39,4 2130493.28
Споруди 4,3 232515.76
Передові пристрої 1,8 97332.18
Транспортні засоби 1,1 59480.78
Вимірювальні пристрої та прибори 1,2 64888.12
Інструменти 0,8 43258.75
Виробничо-господарчий інвентар 1,4 75702.81
Силові машини та обладнання 1,6 86517.49
Робочі машини та обладнання 48,4 2617154.18
Разом 100 5407343.34

Визначення оборотних коштів

Оборотні кошти заводу визначаються на підставі питомої ваги одного з елементів в загальній масі засобів. У якості одного з елементів, з яким проводимо розрахунок, є елемент «основні матеріали». Знаючи питому вагу цього елементу у сумі коштів, а також середньозважену норму запасу в днях, що складає 45 днів, визначимо загальну суму оборотних коштів заводу та суму коштів, що вкладені в окремі елементи за даними структури оборотних коштів.

Запаси матеріалу складають:

 (9.2.1)

Загальні оборотні фонди:

Таблиця 9.2.1 Структура оборотних коштів машинобудівного підприємства

Показники Відсоток Вартість, грн.
Всього оборотних коштів 100 1260235.52
Оборотні фонди 90,8 1144293.85
В тому числі:
Виробничі запаси 53,3 671705.53
сировина, основні матеріали та покупні напівфабрикати 37,9 477629.26
допоміжні матеріали 1,9 23944.47
паливо та пальне 0,5 6301.18
тара та тарні матеріали 0,6 7561.41
інструменти, господарчий інвентар, малоцінні та швидкозношувані предмети 10,4 131064.49
запасні частини для ремонту 2 25204.71
Незавершене виробництво та напівфабрикати власного виготовлення 35,9 452424.55
Витрати майбутніх періодів 1,6 20163.77
Фонди обігу 9,2 115941.67
В тому числі :
готова продукція на складі 8,8 110900.73
товари відвантажені 0,2 2520.47
грошові кошти в касі 0,1 1260.24
кошти на рахунках 0,1 1260.24

Визначення загальних капіталовкладень

Таким чином загальна сума капітальних витрат склала :

 (9.3.1)

де ОВФ – основні виробничі фонди;

ОБК – оборотні кошти.

До нормованих оборотних коштів підприємства відносять: виробничі запаси, незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення, витрати майбутніх періодів, готова продукція на складі

10. Розрахунок ціни продукції

При розрахунку ціни на виріб підприємства задамо на першому етапі плановий рівень рентабельності продукції 30%. На наступному етапі :

1)  визначимо рівень рентабельності виробу, якщо ціна підприємства відповідає середньо ринковій;

2)  оберемо підсумковий рівень ціни на виріб. Цінова політика проявляється в одній з трьох форм ціноутворення – за попитом, за конкуренцією, за витратами.

·  Ціна за витратами встановлюється виходячи з запланованого рівня рентабельності без визначення попиту споживачів;

·  Ціна за попитом – у результаті вивчення попиту в умовах цінового ринку на рівні, що підходить до споживача;

·  Ціна за конкуренцією може бути нижче, на рівні або вище ринкової в залежності від ринкових властивостей товару.

Обрана цінова політика та вище отримана інформація про збут дозволяють визначити об’єм продажу.

3)  розрахуємо сумарний дохід підприємства при заданому об’ємі виробництва;

4)  визначимо суму податку на додаткову вартість, а також суму ПДВ, яку необхідно сплатити до бюджету.

Оптова ціна без ПДВ

При розрахунку ціни оберемо цінову політику «за витратами» при запланованому рівні рентабельності 30%

Розрахунок ціни продукції, сумарної виручки підприємства при заданому обсягу випуску виробництва, суми податку на додану вартість (ПДВ), а також суму ПДВ, що підлягає сплаті у бюджет та загальний прибуток проведемо в таблиці 10.1.1.

Таблиця 10.1.1. Розрахунок ціни продукції.

Показники Значення
Повна собівартість одиниці продукції, грн/шт.

Запланований рівень рентабельності, % 30
Ціна продукції без ПДВ, грн/шт

Ціна продукції з ПДВ, грн/шт

Обсяг виробництва, шт 78000
Сумарна виручка підприємства без ПДВ, грн.

Сумарна виручка підприємства з ПДВ, грн.

Сума ПДВ з одиниці продукції, грн.

Сума ПДВ, яка підлягає виплаті до бюджету, грн.

Загальний прибуток, грн.(Виручка без ПДВ – Повна собівартість)

Визначення порогу рентабельності виробництва

Якщо підприємство отримує прибуток, воно вважається рентабельним. Показники рентабельності, що застосовуються в економічних розрахунках, характеризують відносну прибутковість. Виокремлюють показники рентабельності продукції та рентабельності підприємства. Рентабельність продукції визначають у трьох варіантах: рентабельність реалізованої продукції, товарної продукції та окремого виробу.

Рентабельність реалізованої продукції це відношення прибутку від реалізованої продукції до її повної собівартості.

Рентабельність товарної продукції характеризується показником витрат на грошову одиницю товарної продукції або його зворотною величиною (формула 11.1)

 (11.1)

де Т – товарна продукція в оптових цінах підприємства;

С – повна собівартість товарної продукції.

Рентабельність виробу – це відношення прибутку на одиницю виробу до собівартості цього виробу. Прибуток за виробом дорівнює різниці між його оптовою ціною та собівартістю.

Рентабельність підприємства (загальна рентабельність), визначається як відношення балансового прибутку до середньої вартості основних виробничих фондів та нормованих оборотних коштів..

Рівень загальної рентабельності – це ключовий індикатор при аналізі рентабельності підприємства, що відбиває приріст усього вкладеного капіталу. Але якщо потрібно точніше визначити розвиток підприємства, виходячи з рівня її загальної рентабельності, необхідно обчислити додатково ще два індикатори: рентабельність обороту і число оборотів капіталу.

Рентабельність обороту зображує залежність між доходом підприємства та його витратами та розраховується за формулою:

 (11.2)

Число оборотів капіталу зображує відношення доходу підприємства до величини його капіталу та розраховується за формулою:

 (11.3)

Чим вище дохід підприємства, тим більше число оборотів її капіталу.

Таким чином, рівень загальної рентабельності дорівнює рентабельності обороту помноженій на число оборотів капіталу.

Для визначення порога рентабельності виробництва необхідно побудувати графік беззбитковості.

Всі витрати підприємства можуть бути поділені на дві частини: змінні витрати (виробничі), що змінюються пропорційно об’єму виробництва, та постійні витрати (періодичні), які як правило, залишаються стабільними при зміні об’єму випуску.


Таблиця 11.1 Розрахунок постійних і змінних витрат

Змiннi витрати Вартість Постiйнi витрати Вартість

Матеріали - відходи

-1338981.55 Адмiнiстративнi витрати 941194.87
ЗП 19896.88 Цехові витрати 484855.74
Відрахування вiд ЗП 7461.33 Витрати на збут 1736375.679

Витрати по утримання та експлуатацію обладнання

(40%)

405687.956 ВУЕО(60%) 608531.934
Разом -905935.38 Разом 3770958.22

Для визначення точки рівноваги та аналізу різних аспектів відношення «витрати – об’єм виробництва – прибуток » необхідно визначити маржинальний прибуток, що є важливим параметром в оцінці управлінських рішень.

Маржинальний прибуток (МП) представляє собою перевищення об’єму продаж (VP) над величиною змінних витрат (V) на виробництво товару та послуги. Це сума грошових коштів, що необхідні для покриття постійних витрат та визначення прибутку.

 (11.4)

(грн.)

Питомий маржинальний прибуток є перевищення питомої продажної ціни(Ц) над величиною змінних витрат на одиницю продукції.

 (11.5)

(грн.)

Одним з основних практичних результатів використання класифікації витрат підприємства за принципом залежності від об’єму виробництва є можливість прогнозування прибутку, виходячи з становища витрат, а також визначення для кожної конкретної ситуації об’єму реалізації, що забезпечує беззбиткову діяльність.

Величину виручки від реалізації, при якій підприємство буде в змозі покрити свої витрати без отримання прибутку називають критичним об’ємом виробництва. Для його визначення використовується формула (11.6):

 (11.6)

де Nкр – критичний об’єм виробництва;

Ц – ціна виробу;

v – змінні витрати на виробництво одиниці продукції;

С – постійні витрати.

(од.)

Таким чином, резерв зміни обсягу випуску складає:

78000-32544.73=45455.27(од.)

Отже, якщо обсяг виробництва знизиться на 45455.27од., то підприємство прибутку вже не буде отримувати, проте ще не буде збитковим.

На основі цих даних відобразимо графік беззбитковості на рисунку

Рис.11.1. Графік беззбитковості.


Таблиця 11.2 Розрахунок чистого прибутку підприємства

Валовий дохід підприємства, грн 14766960
Собівартість планового випуску продукції, грн. 11359448.94
Сума амортизаційних відрахувань, грн: 235881.1
·  амортизація обладнання і дорогоцінного інструменту, грн. 456650.14
·  амортизація будівель, споруд і цінного інвентарю, грн. 235881.1

Сума валових витрат виробництва (відповідає собівартості планового випуску продукції без

амортизаційних відрахувань), грн.

11359448.94-

-235881.1=11123567.84

Прибуток, що підлягає оподаткуванню, грн.

14766960-11123567.84

=3643392.16

Сума податку на прибуток, грн

3643392.16*0,25=

=910848.041

Чистий прибуток підприємства, грн.

3643392.16-910848.041

=2732544.12

11.Розрахунок техніко-економічних показників проектованого підприємства

Система техніко-економічних показників дає повне уявлення о можливих результатах діяльності підприємства. Зразковий перелік показників ,які необхідно розрахувати в цьому розділі: обсяг товарної продукції, прибуток, що підлягає оподаткуванню. Чистий прибуток, загальна сума капітальних вкладень, строк окупності, витрати на 1 грн. товарної продукції, вироблення на одного працюючого, вироблення на одного робітника, фондовіддача., фондоємність, фондоозброєність праці.

Таблиця 12.1 Техніко-економічні показники проектованого підприємства

Показники Формула Значення
1 Об’єм товарної продукції, грн. ТП = Виторг – ПДВ 14766960
2 Оподаткований прибуток, грн. П н.о = Д – В 3643392.16
3 Чистий прибуток, грн. ЧП = П н.о – НП 2732544.12
4 Загальна сума капіталовкладень, грн. КВ = ΣОВФ + ΣОБФ 6667578.86
5 Строк окупності, роки СО = КВ / ЧП 2.44
7 Витрати на 1 грн. товарної продукції ВТП1грн = СбТП / ТП 0.77
6 Виробіток на 1 працівника, грн. Вироб. 1 прац. = ТП / Rзаг. 104730.21
7 Виробіток на 1 робітника, грн. Вироб. на 1 роб. = ТП / Rосн. 117198.1
8 Фондовіддача Фв = ТП / ΣОВФ 2.73
9 Фондоозброєність, грн. Фо = ΣОВФ / Rосн. 42915.42
10 Собівартість одиниці продукції, грн. С/б1 = СВ / 90500 145.63
11 Ціна реалізації з ПДВ Ц1-ці * 1,2 227.19
12 Рентабельність, %:
12.1 товарної продукції РТП = (ТП-Сб)/Сб 30
12.2 підприємства РП =Пб/(ОВФ+ОБФнор) 51.14
13 Точка беззбитковості, шт. Тбз = Пост вит/(Ціна1 * v) 32544.73



© 2011 Онлайн база рефератов, курсовых работ и дипломных работ.